У цьому воєводстві чи не найбільша громада українців – хто вони, як живуть і чому опинились у Польщі

"Будьте ласкаві, підкажіть, котра година", – звертається до мене жіночка в супермаркеті. – "Пів на третю", – кажу. Начебто, звичний діалог. От тільки українською так запросто до мене звернулися у чужій країні... Рідну мову у Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі я почую ще не раз.
 
Вишиванка мусить бути
 
...У 1947 році, під час операції "Вісла" комуністична влада переселила у цей регіон від 50 до 80 тисяч українців, пише газета Експрес.
 
"Сюди відправили моїх діда й бабу, – каже 26-річний Міхал Кайда, українець з Ольштина. – З дитинства мене вчили говорити українською, вчили, як готувати борщ. Щороку ми тут святкуємо Шевченкові дні, влаштовуємо дні українського театру".                                                     
 
Святкують тут згідно з усіма українським традиціями і різдвяні свята, ба навіть Маланку водять – як годиться!
 
Пан Мирон Сич, екс-депутат польського Сейму, українець за походженням, каже, що часто одягає вишиванку. Чоловік згадує: "Після "Вісли" тут з'явилися села, де не було жодного поляка. Якось переїхала польська сім’я у таке село. Мусили вчити українську мову! У наших хатах – українські прапори, у гардеробі – вишиванки. У неділю – всі дружно йдуть до церкви, а потім – на обід".
 
У Вармінсько-Мазурському воєводстві дві школи з українською мовою навчання – в Гурові-Ілавецькому й Бартошицях. Згідно з різними даними, тут проживає від 11 до 20 тисяч українців. Хоча пан Сич каже, що їх ще більше – приблизно 80 тисяч!
 
Колись переселенці, тепер – заробітчани
 
У цих краях багато й наших заробітчан. Як зазначає Польська інспекція праці, про легальне працевлаштування іноземців у Польщі найкраще дбають саме у Вармінсько-Мазурському, Любуському і Опольському воєводствах.
 
Якось у містечку Рині я зайшла у кафе скуштувати польський журек – а подала його мені українка Христина з Львівщини. "Я приїхала сюди працювати з подругою, – розповідає 20-річна Христина Грисюк. – Загалом тут дуже багато українців! Знаю фірму, де працюють одразу 40 наших". Христина працює вісім годин на день. Зарплату отримує таку ж, як і поляки – за годину 13 злотих. За понаднормові, у вихідні –платять більше.
 
Друзі Христі працюють легально. Загалом тут шукають представників різного фаху. Є робота для швачок. За годину платять 11 злотих. Є вакансії у готелях, ресторанах.
 
"Я працюю в училищі й допомагаю майбутнім студентам обрати собі професію, – каже Оксана Шостак, яка вже 20 років живе на Мазурах. – Зарплати тут доволі непогані, українці можуть заробити й 3 – 4 тисячі злотих".
 
"А в які суми обходяться комунальні послуги, харчування? Мабуть, дорожче, ніж в Україні?" – запитую своїх знайомих.
 
"На оплату житлово-комунальних послуг у невеличкому будиночку доводиться витрачати 9 – 10 тисяч злотих на рік (750 злотих на місяць). На їжу в тиждень достатньо 50 – 100 злотих, – розповідає Христина Грисюк. – За ці гроші можна купити овочі, фрукти, м'ясо. Щоб одягнутися, на сезон треба 300 злотих".
 
Про вибачення та обійми
 
"А напругу в українсько-польських стосунках відчуваєте?" – цікавлюсь, зважаючи на останні події.
 
"В інших регіонах Польщі – так, буває, – каже дівчина. – А от у Вармінсько-Мазурському воєводстві нема. Коли вийшов фільм "Волинь", ми зібралися з друзями й місцевими поляками, обговорили, попросили вибачення одне в одного і домовилися, що ця історія – в минулому. Тут розуміють, що конфлікт між Україною і Польщею може бути вигідний передусім Росії".
 
Юлія ГОЛОДРИГА
 
Фото з архіву школи з українською мовою навчання в Гурові-Ілавецькому

 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

16.10.2018
:
показати більше