"Не вбивай Україну своєю байдужістю...", — мрії і заповіді ідейника української самостійності

31 березня — 145 років із дня народження Миколи Міхновського, який першим письмово обгрунтував ідею незалежної української держави, пише газета "Експрес". Він про неї мріяв і заради неї жив.
 
Докладніше — у розмові з Романом Ковалем, президентом Історичного клубу "Холодний Яр".
 
 Микола Міхновський відомий, насамперед, як автор маніфесту "Самостійна Україна". Про що в ньому йдеться?
 
—  Про боротьбу за суверенну й неподільну Україну — від Сяну до Кубані, від Карпат до Кавказу. У тому маніфесті розвінчувались Переяславські угоди. Юрист Міхновський, проаналізувавши зміст, довів їх неправочинність. І водночас висловив таке міркування: якби ті угоди й були правочинні, то наша ненависть до росіян за їхнє знущальне та експлуататорське 250-літнє панування над українським народом, дає підстави знехтувати цей документ.
 
Думки Міхновського багато хто сприйняв на сміх. У лютому 1900 року, коли їх озвучили в Полтаві, мало хто вірив у Самостійну Україну все-таки існувала така потуга, як Росія. Проте її поразка у війні з Японією показала: та імперія — колос на глиняних ногах! Ця поразка призвела до революції 1905 року, котра передувала українській революції 1917-го.
 
 Крім "Самостійної України", Миколі Міхновському належать і "Десять заповідей"...
 
 Так, він написав їх для Української народної партії, яку заснував. Серед заповідей — усюди і завжди говорити українською, не обкрадати власний народ і не працювати на росіян, допомагати землякам, не брати за жінку чужинку, щоб "твої діти не були тобі ворогами". Також серед "заповідей" Міхновського — "не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів". Ці слова не втрачають актуальності.
 
 А чому його називають творцем української армії?
 
 Навколо Миколи Міхновського об'єднались творці клубу імені гетьмана Павла Полуботка. Вони взялися не за українізацію російсько армії, як закликали Петлюра, Винниченко та Грушевський, а за створення власної. Міхновський взяв участь у створенні двох перших полків українських збройних сил: полку імені Богдана Хмельницького (у народі їх назвали "богданівцями") та гетьмана Петра Полуботка ("полуботківці").
 
На початку липня 1917 року, коли в Петербурзі спалахнуло повстання більшовиків і влада Тимчасового уряду захиталася, "полуботківці" підняли повстання у Києві. Тоді захопили телеграф, банки, склади зі зброєю тощо. Микола хотів проголосити Самостійну Україну, але йому в цьому перешкодили Винниченко, Грушевський, Петлюра, тодішні автономісти...
 
Так Центральна Рада фактично зрадила "полуботківців". Мало того — із в'язниць випустили росіян, керівників Києва, відтак повстання було придушено, а "полуботківців" арештували. Самого ж Міхновського, на прохання тієї ж Центральної Ради, Тимчасовий уряд мобілізував до війська і як порушника відправив на румунський фронт.
 
 Як склалася його доля? 
 
 У травні 1924 року Міхновського знайшли повішаного в одній із київських садиб. При ньому була записка зі словами, що це самогубство. А ще такі рядки: "І сюди круть, й туди верть. Однаково в черепочку смерть. Перекажіть моє вітання тим, хто мене пам’ятає. Ваш Микола".
 
Думаю, це не був вчинок слабкої людини. Навпаки. Міхновський бачив, що його ідея Самостійної України розбивається, а влада чужинців добивала останні повстанські загони. Міхновський думав про еміграцію, але його не випустили. Він розумів, що не зможе тут жити.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Богдан КУФРИК
 

Найважливіше

27.06.2019
:
26.06.2019
Здоров'я

"У таких ситуаціях народні засоби - прикласти листя подорожника чи промити уражене місце содовим розчином - гайнування часу".

26.06
Пригоди

Чоловік увірвався до приміщення, погрожував та вимагав грошей. Він їх ніби й отримав, але щось пішло не за планом.

26.06
Актуальне
Фото Богдана Куфрика

Фоторепортаж із події, який допоможе краще зрозуміти настрої щодо українців у Польщі.

26.06
показати більше