Фізик Канарського інституту розповіла, як науковці розгадують головні таємниці Сонця

40-річна Олена Хоменко вивчає фізику Сонця, а саме — магнітну активність хромосфери, у Канарському інституті астрофізики, відомому унікальними природними умовами для астрономічних спостережень та астрообсерваторією Тейде, однією з найкращих на планеті.
 
На початку 2000-х Олена Хоменко отримала грант для молодих науковців від Європейської дослідницької ради загальноєвропейська організація, мета якої — стимулювання науково-дослідної діяльності в ЄС) на роботу в Іспанії. А через 10 років роботи в Канарському інституті астрофізики — ще один.
 
Про свої наукові дослідження та враження від роботи в Іспанії Олена Хоменко розповіла "Експресу".
 
— Розкажіть, будь ласка, як починалася ваша наукова кар'єра?
 
— Із 1999 року, після закінчення фізичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, я працювала в Києві, у Головній астрономічній обсерваторії НАНУ, досліджувала тему сонячної активності, захистила наукову дисертацію. Дізналася про існування гранта Європейської дослідницької ради для молодих учених. Його дають лише тим, у кого з моменту захисту дисертації минуло не більш як 12 років. Я вирішила подати заявку. За статистикою, цей грант виграють лише 10% претендентів. А тих, кому поталанило вдруге — ще менше. Нині головний напрям моїх досліджень — магнітна активність хромосфери.
 
— Як можна пояснити далеким від астрофізики людям значення цих досліджень?
 
— Сонце — наша найближча зірка й водночас величезна фізична лабораторія, у якій речовини перебувають у такій екстремальній температурі, яку неможливо відтворити на Землі. Дві найбільші й невирішені проблеми сонячної фізики сьогодні — це пояснення магнітної активності Сонця та нагрівання його зовнішніх шарів. Магнітна активність Сонця впливає на нашу технологічну цивілізацію: супутники, мобільний зв'язок, системи геолокації, електростанції — все це може бути виведено з ладу одним потужним спалахом на Сонці!
 
На теоретичному рівні ми розуміємо, що є причиною спалахів на Сонці та корональних викидів речовини. Але ми все ще не вміємо передбачати, наприклад, у який момент у тій чи іншій активній зоні на Сонці відбудеться спалах. Магнітна активність, що проявляється в сонячній короні як викиди речовини, зароджується у хромосфері. А хромосфера дуже складна для детального теоретичного моделювання. Тому її дослідження, спостереження за нею необхідні в контексті вивчення впливу Сонця на Землю, зокрема, прогнозування космічної погоди.
 
— Що нині відомо про хромосферу й що допомагає її вивчати?
 
— Хромосфера — це тонкий прикордонний шар сонячної атмосфери завтовшки лише 2000 кілометрів, що розташований між видимою поверхнею (фотосферою) зірки і короною. Її назва походить від слова "хромо" ("колір"), цей шар червоний під час затемнень. Колір обумовлений наявністю атомів водню, що випромінюють світло на певній довжині хвилі.
 
Проблема нагрівання зовнішніх шарів Сонця — одна з основних нерозв'язаних проблем у царині фізики. Для вивчення хромосфери моя група в основному застосовує методи чисельного моделювання. Це повністю теоретична робота, яка полягає в тому, щоб запрограмувати рівняння, які описують еволюцію речовини, магнітного поля та випромінення, і розв'язувати ці рівняння за допомогою комп'ютерів. Ми також беремо участь у розробці найбільшого у світі сонячного телескопа, діаметр дзеркала якого — 4 метри. Він буде збудований на Канарських островах.
 
— Цікаво!
 
— Це — Європейський Сонячний Телескоп (ЄСТ), що зможе ефективно отримувати двомірну спектральну інформацію, за допомогою якої науковці вивчатимуть процеси у глибокій фотосфері й хромосфері Сонця. (До речі, найбільшим сонячним телескопом із тих, що працюють на Землі, вважається телескоп МакМата-Пірса, що встановлений в Аризоні. Діаметр його дзеркала — 1,6 метра. Авт.)
 
— На вашу думку, як зміниться астрофізика в найближчі роки?
 
— Із розвитком комп'ютерних технологій стало можливим проводити настільки складні розрахунки й обробляти настільки великий обсяг даних, який ще 10 — 20 років тому годі було уявити. Методи автоматичного розпізнавання зображень успішно застосовуються для вилучення даних із матеріалу, що отриманий за допомогою наземних і супутникових телескопів. Вручну обробити такі дані неможливо. У подальшому комп'ютери значно покращать наші можливості!
 
— Якщо не секрет, яка у вас була оцінка з фізики у школі?
 
— Хороша. Щоправда, у фізико-математичному ліцеї при Київському університеті, де я навчалася після школи, на першій же контрольній мені поставили трійку. Але потім я фізику підтягнула.
 
— Що вас найбільше вразило при переїзді до Іспанії?
 
— Кар'єра молодого вченого в Україні — це біг із перепонами. Нерідко це наукова ізоляція, відсутність доступу до літератури й необхідних комп'ютерних ресурсів. Те, що для мене було розкішшю, для студентів в Іспанії виявилося нормою. Про зарплату промовчу. Адаптуватися було нескладно. Іспанці, а особливо канарці — дуже відкриті люди. А іспанська — математично логічна мова, її фонетика близька до української.
 
— Маєте час насолодитися відомим курортом?
 
— Я часом забуваю, як це чудово — жити поряд з океаном. Хоча це розкіш: прокинутися в неділю і вирішувати, на який саме пляж хочеш піти сьогодні.
 
— Чи часто буваєте в Україні? 
 
— В Україні я буваю у відпустці раз на 1 — 2 роки. Мене вражає молоде покоління віку моєї доньки, 20-річні. Вони волелюбні, відповідальні, хочуть кращого майбутнього для своєї країни. Вірю у цих людей!
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Ірина КОНТОРСЬКИХ
 
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

10.12.2018
:
показати більше