1-3 липня 1941 року у Львові відбулись масові погроми — євреїв били палицями й закидали камінням

Ця історична подія і досі сприймається неоднозачно багатьма дослідниками. У перших числах липня 1941 року в нашому місті загинули тисячі євреїв, пише газета "Експрес".
 
Як це було — пробуємо з'ясувати з Ігорем Дерев'яним, заступником директора з наукової роботи музею "Територія терору".
 
—  Що стало причиною масштабної агресії щодо єврейського населення?
 
 Коли Німеччина напала на СРСР, НВКД, відходячи зі Львова, не встигало евакуювати тюрми — їх тоді діяло три: на Замарстинівській, на Лонцького і "Бригідки". Між 22 та 28 червня в'язнів холоднокровно розстріляли, більшість тіл навіть не поховали.
 
Нацистська пропаганда одразу вказує: це зробили євреї-чекісти. Насправді тоді в органах НКВД у Львові працювало лише 9 відсотків євреїв, вони займали неключові посади — були секретарями, архівістами тощо. Проте нацисти мали чітке завдання: стимулювати людей до погромів і покласти відповідальність за них на цивільне населення...
 
 Із чого почалися ці погроми?
 
 Нацисти, за допомогою української поліції, змусили євреїв працювати в тюрмах. Юдеїв насильно гнали вулицями до тюрем, нещадно били кийками та палицями, жбурляли камінням. Свідки цих подій пригадували, що навіть відколупували бруківку зі землі, аби було чим жбурнути у єврея.
 
Жінок штовхали, копали, роздягали догола. Можливо, були й факти згвалтування, проте про це не зазначено у жодних документах. Німці свідомо не фіксували цих злочинів. До дій нацистів та поліції долучався натовп, в якому були і українці, і поляки. Тоді постраждало від 200 до 500 осіб. А вже  3 — 5 липня у Львові так звані айзанцгрупи розстріляли декілька тисяч євреїв.
 
—  А як це відбувалось?
 
—  На оселі євреїв нападали, групами відводили їх до управління поліції та безпеки, що по вулиці Вітовського. Збирали на площі, де зараз фонтан Парку культури. А тоді вивозили на розстріли у ліси, зокорема Лисинецький. Нацисти згодом зазначали, що таке масове вбивство жахнуло людей, і неєврейське населення відмовлялось видавати юдеїв. Згодом львів'яни навіть стали переховувати євреїв, хоча за це могли розстріляти цілу сім'ю.
 
До прикладу, в приміщенні теперішнього готелю, що по вулиці Театральній, 16, діяла взуттєва фабрика, яку заснував німець із греко-католиками. Там працювала єврейська родина і таким чином врятувалась від смерті...
 
 Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Олена КОВАЛЬСЬКА
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

18.11.2018
:
17.11.2018
показати більше