Як правильно косити та сушити сіно? Секрети досвідчених косарів

Здається, все просто: робота не дуже важка, на повітрі, довкола пахучі трави. Коси та відпочивай! "Але так можуть думати лише ті, хто косою ніколи не махав", — сміється 57-річний Мирон Матіїв. Він щоліта заготовляє для корів сіно і знає про косовицю дуже багато, пише газета "Експрес".
 
"Щоби мати добре і пахуче сіно, косити треба, допоки трави не цвітуть.  Тоді в них найбільше корисного для худоби, — повчає господар. Він косить сіно для худоби, "аби взимку не ревла". — Початок заготовляння сіна залежить від погоди та місцевості, бо десь тепліше, десь холодніше. На півдні можуть косити ще в середині травня, а в Карпатах —  після 10 липня. Але і тут небесна канцелярія щороку вносить зміни. Якщо трава швидше виростає, усі поспішають на косовицю. 
 
 
Тоді кожна година — золота, адже погода он яка мінлива. Удосвіта ніби ані хмаринки, а вже за годину може такий дощ вперіщити, що ані косити, ані викошене у копиці скласти".
 
Мирон Матіїв каже, що косовицю треба починати о 5.30 — 6.30 — тоді  зелень особлива, а тому сіно буде ароматним і смачним для худоби. Якщо є роса, треба почекати, бо росяна зелень довше висихатиме. Хоча, за давніми повір’ями, якщо скосити траву з росою, то худоба даватиме більше молока. "Я в це не вірю, — мовить пан Матіїв. — Треба все розумно оцінювати і старатися найшвидше сіно висушити. А ще дивитися, що ви косите, бо коли накосити полину, хвоща, гірчиці чи ромашки, то в корів, які  будуть їсти таке сіно, молоко матиме гіркий присмак".
 
Півгектарний наділ на рівнині пан Мирон із двома синами та помічником викошують за шість годин. Таку ж ділянку в горах — не менш як за  10 — 12 годин. Після покосу траву розкидають, впродовж декількох днів час від часу  перевертають, аби добре висохла, а згодом згрібають і складають.
 
"Згрібати також треба вміти, — мовить господар. — Якщо трава ще вогка, її громадять у вузьку копичку — "метницю" або "вішінку". Зелень кидають дуже тонко на "остриву" — довгу палицю з гострими невеликими гілочками. При цьому трава не повинна торкатися землі. Підпирають вузькі копички двома-трьома гладкими палицями. За 3 — 5 днів, залежно від погоди, трава висихає. Тоді її знімають та везуть додому або складають у стоги — великі круглі копиці, які зверху накривають цератою чи брезентом. Так вони можуть простояти й два-три роки".
 
Вправні косарі в гарячу пору можуть непогано заробити. Година вартує 60 — 80 гривень, залежно від місцевості та статків господарів. Якщо працювати 5 — 6 годин, то можна заробити 300 — 480 гривень, ще й добрим сніданком та обідом почастують.
 
 
У середньому активна косовиця триває три тижні. Якщо не працювати в неділю та свята, виходить 15 — 16 днів. Допомагаючи щодня, вправний косар може заробити 4500 — 7680 гривень. Як для села, це гідна платня.
 
Щоправда, наймаються косити нечасто, бо для таких заробітків треба бути сильним, витривалим. А нині не всі сільські чоловіки можуть довго вручну косити. 
 
За декілька тижнів — знову косовиця: наприкінці серпня заготовляють отаву — траву, що виросте на місці попередньої. Отаву дають коровам після отелення та телятам, бо вона смачніша за перше сіно, а молоко у худоби, якій її їсть, солодше.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Сабіна РУЖИЦЬКА
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.11.2018
:
показати більше