На Хортиці будують унікальний човен із суцільного дуба

Роботи проводять за кресленнями 1736 року. А сам плавзасіб, який наші предки називали "дуб", готують для тривалої морської експедиції, пише газета "Експрес".
 
"Такі човни козаки використовували у ХVII — XVIII століттях, під час війни з Османською імперією, — розповідає "Експресу" Валерій Нефьодов, гідроархеолог, реставратор, завідувач відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця". — І козаки були непереможні".
 
Будували човен на дубовій основі (звідси й назва). Для цього брали лише суцільне дерево. Дуже рідко за основу могли використовувати ще й липу, але лише тоді, коли бракувало матеріалу.
 
"Відповідно до технологій того часу, для кожної деталі шукали дерево відповідної форми. Тоді, вважали козаки, буде найбільша міцність", — додає реставратор.
 
Якщо козацька чайка мала довжину приблизно 18 метрів, то дуб був завдовжки не більш як 12 — 14 м. Висота борту такого човна — 1 метр 20 сантиметрів над водою. У човні розміщувалося 18 — 20 осіб (16 із них — веслувальники).
 
"Менші розміри забезпечували човну більшу швидкість. Лише за 42 години козаки, які виходили з Дніпровських вод, діставалися Стамбула. Вони пересувалися переважно на веслах, а не на вітрилах", — розповідають на Хортиці.
 
Кожен козак брав зі собою на дуб по дві рушниці, а на палубу ставили 2 — 6 гармат (усе залежало від калібру гармати). І ось з таким озброєнням козаки майже завжди перемагали величезні турецькі галери. Як?
 
"Завдяки тому, що козацькі кораблі були невисокі по борту, наближаючись до ворога, вони знімали вітрила, і турки зі своїх галер їх не бачили, — відкриває таємницю Валерій Нефьодов. — Коли сідало сонце, козаки підбиралися впритул і нападали. Навіть відомий французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан писав, що козацькі судна були набагато швидші за турецькі галери, маневреніші й непереможні".
 
А от для сучасного човна знайти відповідне дерево виявилося важко. Тому основу вирішили робити з дуба, а саму обшивку корабля — зі сосни. Скільки на це піде деревини, реставратори ще не підрахували. Кажуть: через складність виготовлення деталей, зробити це дуже важко.
 
Вітрило дуба відтворять з такої ж тканини, як і у XVII столітті — з домотканого полотна.
 
Попередній кошторис робіт приблизно 150 тисяч гривень. "Це лише на перший етап, — додає реставратор. — Після цього на дуб чекає обробка корпусу, герметизація, облаштування внутрішньої частини судна (лави для гребців). Скільки буде потрібно на це, ми ще навіть не рахували".
 
Важитиме дуб не менш як тонну. І щоб спустити його на воду, потрібно буде приблизно 20 людей. Усі роботи хочуть завершити до травня наступного року. "Плануємо набрати команду, відтворити одяг, їжу того часу та провести похід", — ділиться планами співрозмовник. Після цього дуб плаватиме навколо Хортиці. 
 
"А правда, що козаки вірили, ніби жінка на кораблі — до біди?",— наприкінці питаю у реставратора.
 
"Та ні! — каже Валерій Нефьодов. — Козаки ніколи не брали жінок туди, де було небезпечно. Вони оберігали їх. Саме тому старалися не пускати їх на човни, які в переважній більшості були військовими".
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Оля ПІЛІЩУК
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

18.11.2018
:
показати більше