61 рік тому Лерой Е. Берні зробив тютюновим магнатам "послугу", від якої вони оговтуються досі

Нині не таємниця, що цигарка дорівнює хворобі, це написано на кожній пачці цигарок, що лежить на прилавку. Але ще усередині минулого століття люди курили, навіть не усвідомлюючи, як сильно ризикують.
 
Тому виступ лікаря Лероя Едгара Берні, керівника Корпусу комісії з охорони громадського здоров'я США, 12 липня 1957 року став сенсацією не лише у Сполучених Штатах, а й в усьому світі. Берні оголосив наукові дані про те, як паління статистично пов'язане з онкоперетвореннями в легенях. Це був перший і несподіваний постріл у табір тютюнових монополістів.
 
За ініціативи саме Берні у США було проведено 18 різних досліджень, і кожне підтверджувало причинно наслідковий зв'язок між поширенною звичкою і патологією. Статистичні дані свідчили про різке збільшення загалом серцево респіраторних хвороб, пов'язаних із вживанням тютюну. А щодо раку, то, як з'ясувалося, до 1955 року у США пухлини легенів стали причиною смерті майже 27 000 осіб.
 
Тютюнові гіганти (як і нині, у 50-ті роки США були лідером з виробництва цигарок) оголосили Берні війну, звинувачували його в маніпулюванні статистикою. У відповідь він ініціював ще кілька досліджень, які результати попередніх лише підтвердили. Для країни, де тютюнопаління стало елементом національної культури, де щороку викурювалося 400 мільярдів сигарет, висновки Берні були просто вражаючими.
 
 
Слід визнати, що після виступу Берні курці не почали масово кидати курити. До 1981 року річний обсяг споживання сигарет лише у США сягнув піку —  600 мільярдів, та й нині кожен п'ятий дорослий американець все ще палить. Проте під тиском медиків і громадськості тютюнові компанії змушені були зменшити свою рекламу, звичною практикою стали позови онкопацієнтів до виробників цигарок. Люди вимагали компенсації за те, що їх не попередили про небезпеку. Зрештою тютюнові магнати пішли на безпрецедентний, вимушений крок: почали вміщувати на коробках з продукцією попередження про зв'язок куріння із захворюваннями. А згодом на пачках цигарок у багатьох країнах виробників зобов'язали ставити фотопопередження із зображенням хворих людей чи органів. За куріння в громадських місцях стали штрафувати.
 
Дослідження щодо причинно-наслідкового зв'язку між недугами легенів і курінням проводилися і в Європі. Так, ще у 1948 році британські вчені Річард Долл і Бредфорд Гілл заявили, що ризик розвитку пухлини пропорційний кількості цигарок: у тих, хто викурює 25 цигарок на день, шанс захворіти вищий у 50 разів. Сам професор Долл був затятим курцем, і, шокований своїм же відкриттям, у 52 роки кинув курити. Але жахливий діагноз його наздогнав: вчений помер від пухлини легенів у 92 роки.
 
Виступ Берні дав імпульс антитютюновим дослідженням у всьому світі. Згодом вчені довели, що на рак легенів хворіють не лише затяті курці, а й пасивні споживачі тютюну —  ті, хто вимушений постійно вдихати дим. Онкопатологія, як було досліджено, розвивається навіть у собак, господарі яких постійно курять.
 
У 2000 році вчені Інституту медичних досліджень Піковера (США) дослідили, що нікотин сильно пригнічує роботу імунної системи людини. І тому вона не встигає атакувати ракові клітини. Отже, тютюновий дим —  своєрідна зброя, яка вимикає природний захист організму, і рак може виникнути у будь-якому вразливому органі. А загалом у цигарці, як тепер вже відомо, є щонайменше 50 речовин-канцерогенів. 
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Ірина КОНТОРСЬКИХ
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

18.11.2018
:
показати більше