Поштова площа зберігає чимало історичних таємниць: науковці розповіли про деякі з них

Створити музей "Центр середньовічного міста" і заборонити будівництво тут торговельно-розважального центру  —  постанову такого змісту, адресовану Кабміну, ухвалили парламентарі, пише газета "Експрес".
 
Водночас депутати рекомендували урядові “ділянку прибережного міського кварталу середньовічного Києва на Поштовій площі” занести до держреєстру пам'яток національного значення.
 
Підтримав ідею створення музею і міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який у день ухвалення постанови в парламенті відвідав місце археологічних розкопок на Поштовій площі. “Я вдруге стою на землі ХІ століття. А під нею, як стверджують історики, шар VI століття. Якщо ми не зрозуміємо, з чого почались, то не зрозуміємо, де ми є. Ми просто зобов’язані це зберегти для всіх українців”,  —  зазначив очільник МЗС.
                      
Про унікальну місцину в Києві розмовляли з істориком Володимиром Дмитренком та релігієзнавцем Анатолієм Колодним.
 
 —  У чому полягає історична цінність ділянки в межах сучасної Поштової площі?
 
В. Дмитренко:  —  Ця ділянка зберігає секрети стародавнього Києва. На артефакти натрапили три роки тому. Князівські печатки, прикраси, зброя і навіть цілі фрагменти вулиць та садиб, зокрема майстерні й печі для виготовлення кераміки та скла. Спершу археологи дістались до артефактів XV  —  XVІІІ, потім  —  XІ  —  XІІІ століть.
 
Наразі площа розкопок становить близько 1500 квадратних метрів. Загалом же мають дослідити понад 4500 квадратних метрів. Попередній аналіз засвідчує, що культурний шар там сягає углиб  5  —  7 метрів.
 
А. Колодний:  —  У районі сучасної Поштової площі у Дніпро впадала річка Почайна, в якій 1030 років тому князь Володимир хрестив киян. Сьогодні вона майже зникла, лише мала частина її  —  як ланцюжок  дрібних озерець  —  пробивається з-під землі в районі Оболоні. Звідси, з Подолу, розпочинається історія Києва.
 
Археологи віднайшли одну з вулиць часів Київської Русі  —  Боричів узвіз, який з'єднував Михайлівську гору і прибережну частину Подолу. Безперечно, її треба зберегти, адже більше таких пам'яток у нас немає.
 
 —  Чи можуть бути під землею іще артефакти? Наскільки важливо їх музеєфікувати?
 
В. Дмитренко:  —  З огляду на археологічні знахідки, потенціал цієї ділянки неймовірний. Безперечно, тут місце музею, а не торговельно-розважальному центру. Певну частину виявлених і майбутніх знахідок можна було б продемонструвати безпосередньо на оригінальному місці. Варіант  —  покласти скло, що дало б змогу ходити над старим містом, як це зроблено у багатьох музеях світу.
 
На жаль, через брак фінансування розкопки торік припинено. Археологи не мають під рукою технологій, щоб зберігати те, що вже знайдено, адже йдеться про деревину, якій не одна сотня років. Понад те, договору з інвестором, який будує на цій ділянці торговельний центр, столична влада досі не розірвала...
 
А. Колодний:  —  Наукове відкриття археологів на Поштовій площі потрібно зробити надбанням не тільки киян чи загалом українців, а й європейців. Маючи такий підземний музей, ми б укотре підтвердили, що Русь  —  це осердя цивілізації для багатьох східнослов’янських земель.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
 
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

17.10.2018
:
показати більше