Хрестителька Київської Русі: якою була княгиня Ольга

24 липня 969 року князю Святославу повідомили сумну звістку: його матір померла у Вишгороді. Її називали старою княгинею, хоча, згідно з документальними свідченнями, Ользі ще не виповнилося й шестидесяти.

Запеклий прихильник поганства, Святослав не заперечував, щоб матір поховали за християнським звичаєм - такою була її остання воля.

Достеменно не відомо, коли майбутня велика княгиня Київська Ольга народилася. Вважається, що близько 910 року. Де саме - історики розглядають кілька версій: місто Пліска у Болгарії, давньоруське городище Пліснеськ біля села Підгірці на Львівщині, містечко Плисків, який лежав на межі полянських, древлянських і уличських земель (нині — село Плисків у Вінницькій області).

І, зрештою, є припущення, що майбутня княгиня була прийомною дочкою легендарного князя Олега, опікуна неповнолітнього князя Ігоря Рюриковича.

Зовсім юною (за різними даними, у 13-16-річному віці) Ольга стала дружиною Ігоря. У 35 років княгиня овдовіла. І жорстко, цілком у стилі тих часів, помстилась древлянам за вбивство свого чоловіка, чим відразу закріпила за собою славу сильної правительки.

Була настільки ж і мудрою, адже першим ділом упорядкувала збирання данини (через "перегини" у цій справі і загинув її чоловік). Ольга чітко окреслила землі, з яких через певні проміжки часу мала збиратися означена кількість податку.

Княгиня водночас стежила і за тим, щоб підлеглі не втрачали засоби до існування і могли сплачувати мито. Закріпивши за княжою скарбницею виняткові права на багаті хутровим звіром землі, вона в такий спосіб забезпечила скарбницю постійним прибутком.

Літописці часто описують Ольгу як вродливу, енергійну, хитру правительку. Згадують і про її "чоловічий розум". Але хоча й сильній, але самотній жінці при владі потрібні були сильні союзники.

Княгиня уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним. Одночасно прийняла Святе Хрещення - з рук Святійшого Патріарха Константинопільского Феофілакта, і взялася будувати християнські храми ще за тридцять років до того, як це зробив її онук - Володимир Хреститель. Започаткувала також встановлення придорожніх хрестів, які так і називали - Ольжиними.

Син Ольги і Ігоря Святослав формально став правителем у трирічному віці. Але самостійно став керувати державою, за літописом, лише у 964-му, у 23 роки, адже до того часу постійно був у військових походах. Замість нього Київською Руссю правила мати.

Спадкоємець Ігоря, як і батько, був варягом по суті, і не бажав хреститися, хоч мати й вмовляла його це зробити. Святослав руйнував збудовані Ольгою християнські храми, але матері не займав. Навіть дозволив їй тримати біля себе у Вишгороді християнського священика.

Після приходу сина до влади вона усамітнилася у Вишгороді, молилася і виховувала онуків. Вкладала у них всю свою душу, а особливо балувала наймолодшого Володимира, позашлюбного сина Святослава і його коханки-ключниці Малки. Вважається, що це з подачі бабусі Ольги Володимира назвали Красним Сонечком.

У 1547 році княгиня Ольга була канонізована. З того часу 24 липня православна і греко-католицька Церква відзначає пам'ять Святої рівноапостольної Ольги. Вважається, що молитва Святій Ользі допомагає у вдалому заміжжі, повертає чоловіків до родини, під
особливим покровительством Святої Ольги - матері синів і вдови.

Головні новини за добу – в нашій щоденній розсилці y Telegram

Ірина КОНТОРСЬКИХ
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

18.11.2018
:
показати більше