Чоловік отримав листа, який йому з мамою написав батько з фронту в роки Другої світової війни (фото)

Так, у Національному музеї історії України у Другій світовій війні днями вручили листа, який був написаний ще 77 років тому! Лист від батька, техніка-інтенданта 3-го рангу Георгія Єлевова, отримав син Борис, пише газета "Експрес".
 
Чоловік не міг стримати хвилювання — у далекому 41-му йому було лише 7 років. Тому батька пам'ятає не дуже добре. Проте 84-літній чоловік пригадує, як малим із татом гуляв, як вони ходили разом у цирк.
 
3 липня 1941 року Георгій Єлевов опинився в Кам'янці-Подільському, де й написав своїй сім'ї листа*, якого не встигли надіслати: "Дорога Сонечко, я дуже хвилююсь за вас. Що там відбувається в Києві? Я тепер бачу, що ці звірі здатні на все... Сьогодні я знову був у справах в Кам'янці, і знову потрапив під бомбардування. Ти знаєш, дитинко, мені здається, що я повинен жити 100 років після того, що було сьогодні: жах, кров і шматки м'яса... Будьте здорові, мої рідні. Міцно цілую тебе і дитину. Не хвилюйся, дитинко, нерви тримай міцними. Ми цих бандитів все одно знищимо".
 
 
Публікуємо ще декілька листів, написаних у червні та липні 1941 року.
 
"МАНЮ, ДОГЛЯДАЙ БДЖІЛ"
 
"Ця війна — дуже страшна, — пише рідним військовий Яків Боровський. — Тут так: прожив годину — добре. Дорога моя сім'я, може, я пишу вам останнього листа, а може, як Бог дасть, то ще колись і побачимось, як буду живий... Ноги мені дуже спухли, вже 12 днів я не роззувався. Доводиться ночувати під дощем... Спимо всього про 3 години на добу... Маню, доглядай бджіл, збери весь мед, не прогав часу... Маню, продай мій костюм, я все одно не зношу його — доведеться воювати років зо три".
 
"ДВІ БОМБИ ВПАЛО ВІД МЕНЕ ЗА 200 МЕТРІВ"
 
Військовослужбовець Аврич пише: "Я перебуваю у місті Кам'янець-Подільський. Нас тут не дуже багато, але ми не виїхали на фронт тільки тому, що у нас немає машин... Зараз важко вгадати, де можна більше прожити: в тилу чи на фронті... Дві бомби впало від мене за 200 метрів... Біди дуже багато наробили".
 
 
"ДІТЕЙ КИДАЛО НА ТЕЛЕГРАФНІ СТОВПИ"
 
"Коли я приїхав до Кам'янця, — пише у листі Пилип Галузинський,  бомбили місто, і загинуло 800 осіб. Дітей бідних кидало на телеграфні стовпи. Місто в цей час було зовсім беззахисне — літаки що хотіли, то й робили..."
 
"ТИ МЕНІ ПРИСНИЛАСЬ"
 
"Відтоді як я вийшов з дому, ти мені раз приснилась, — пише дружині Анні Микита Анісімов. — Ніби я прогулююсь з тобою — ти в чоботях заболочених, і я в чоботях заболочених. Отак я ходив з тобою... Мені нічого не шкода, шкода тільки, що ми з тобою добре жили. Краще б ми з тобою билися і погано жили — зараз не було б так жалко свого життя..."
 
 
"ЧУЄТЬСЯ ТВІЙ ГОЛОС"
 
А військовослужбовець Сергій пише своїй коханій дівчині  до Харкова. "Клавусю, моя дорога, хороша. Мій стан, коли дивлюсь на твою фотографію, доходить до галюцинацій: мені здається, що ти усміхаєшся, мені чується твій голос. Я на мить забуваю, де я, і коли повертаюсь у реальність і розумію, що між нами тисячі кілометрів, то серце стискається від болю, а груди наповнюються тугою. Коли розіб'ємо ворога, все в житті буде в тисячу разів краще. Через бомбардування Харкова не турбуйся — ми цього не допустимо. Передавай вітання усім рідним. Коли повернуся, з батьком вип'ємо цілу діжку пива, а мамі куплю найкращих цукерок, а тобі — все що зможу..."
 
"Я ЛЕЖУ В ЛІКАРНІ"
 
Є й послання від місцевих жителів. Кам'янчанка Олена пише подругам: "Я лежу в лікарні. Поранені всі втрьох. У мене — три рани в голову і дві — в ногу. У дочки права нога геть відірвана. Сина поранено в горло і праве око, його стан важкий, учора ледь жив... Але мене від них окремо поклали, в інше відділення... Краще було б, якби нас зовсім убило, аніж отак страждати".
 
ПРО ПРОЕКТ
 
"Наш проект "Непрочитані листи 1941-го" налічує загалом 1215 листів, які написані у червні та липні 1941 року, — зазначає Жанна Очеретяна, завідувачка наукового відділу Національного музею. — Цю пошту нацисти вивезли до Відня з окупованого Кам’янця Подільського. Усі листи саме чекали відправлення, коли пошту захопили. Дивом усі вони збереглись. декілька років тому їх передали назад в Україну. 643 послання вже вручено адресатам  ми шукаємо людей за допомогою волонтерів, звертаємось в архіви на місцях... Зрештою, на нашому сайті www.warmuseum.kiev.ua у відповідному розділі можна знайти адреси, на які й писались послання — від військових та місцевих жителів. Тут чимало українських та російських адрес. Є й білоруські, естонські, угорські, молдовські, грузинські... До слова, родичам передаємо точні копії листів, адже оригінали — музейні експонати".
 
На сьогодні неврученими залишається 572 листи з 41-го.
 
Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту  
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Олена КОВАЛЬСЬКА
 

Найважливіше

20.09.2019
:
Cпорт
Фото зі сторінки National Sports Committee for the Disabled of Ukraine, Paralympic Committee у faceb

Андрій Трусов з ураженнням опорно-рухового апарату, виграв заплив на 50 метрів вільним стилем із рекордом світу. Далеко не кожен здоровий плавець наздожене його у воді.

20.09
19.09.2019
Історія

У 1934 році геніальний авіаконструктор спрогнозував майбутню повітряну війну, в якій літаки скидатимуть бомби на ворожі міста з недосяжної висоти.

19.09
Думка
Катерина Бабкіна, письменниця

Про радянську концепцію "страждати і терпіти", розвиток українського книжкового ринку і те, як розпочати читати із задоволенням.

19.09
Здоров'я

Поради сімейної лікарки та знавця народної медицини.

19.09
Cпорт
Фото instagram

"Мене дивують люди, які недооцінюють киян і навіть принижують, мовляв, перемога “Десни” не сенсація, бо у такого “Динамо” легко виграти".

19.09
Політика
Фото УНІАН

Тим часом експерти кажуть, що рішення влади має лише умовну легітимність.

19.09
18.09.2019
Політика

"Ми спостерігаємо деградацію державних інститутів, адже до влади приходять не професіонали, а ті, хто лише вважає себе профі".

18.09
Актуальне
Фото надані Музеєм шістдесятництва (4)

18 вересня українській художниці й правозахисниці могло би виповнитися 90 років. Про її світогляд, боротьбу із системою та стосунки з Василем Стусом.

18.09
Думка
Тарас Стадницький, актор, сценарист, комік Володька

Як маленьке зло з часом стає звичкою, яка породжує більше, і що з цим робити.

18.09
Історія

Ще на початку XІX століття сучасні території Донецької та Луганської областей були всуціль україномовними.

18.09
показати більше