Винолюби з тисячолітнім стажем: цей напій на наших землях виготовляють уже понад 2700 років

Перші свідчення про виноробство на території сучасної України простежуються з епох енеоліту і бронзи. Про те, що наші пращури займалися виноробством, свідчать, зокрема, відбитки виноградних зерен, які знайшли на денцях трипільських керамічних посудин, пише газета "Експрес".
 
Докладніше —  у розмові з Миколом Бандрівським, археологом, доктором історичних наук, та Богданом Павлюхом, головою осередку Асоціації сомельє України.
 
—  Розкажіть детальніше про історичні докази раннього виноробства на українських землях?
 
М. Бандрівський:
 
—  Перше пряме достовірне свідчення використання вина на наших землях ми віднайшли недавно під час розкопок біля села Швайківці на Тернопільщині. Там натрапили на найдавніше на території України бронзове ситечко —  обов’язковий атрибут при кожному застіллі чи на ритуальних священнодійствах. 
 
Адже в давнину вино не одразу розливали з амфори у чаші, а проціджували, щоби очистити від домішок і спецій. Вважаємо, що цьому ситечку може бути 2700 років! А ще на теперішніх західноукраїнських землях знаходимо спеціальні двовухі чаші для винопиття —  канфари, які належать до раннього періоду епохи бронзи.
 
—  На яких територіях виготовляли найбільше вина?
 
Б. Павлюх:
                                    
—  Українські території, на яких здавна займалися виноградарством, традиційно і до сьогодні є центрами виноробства. Йдеться про Крим, Миколаївську, Одеську і частину Запорізької областей, Закарпаття. Там кліматичні умови сприятливі для цього ремесла.
 
—  А з якої нагоди наші предки пили вино?
 
М. Бандрівський:
 
—  У давнину вино використовували переважно в культових обрядах —  для поклоніння божествам, під час поминання померлих, напередодні битв. 
 
Б. Павлюх:
 
—  Тоді про жодне світське, розважально-побутове споживання вина не йдеться. Уже пізніше у виноробних країнах зародилася традиція щоденного його вживання. Звісно, таке вино містило меншу частку алкоголю, ніж теперішні. Наприклад, у виноробних країнах світу —  Франції, Італії, Іспанії, Португалії —  і тепер вино не має акцизної марки, бо вважається продуктом харчування. Там люди звикли пити його під час обіду чи вечері. Це —  культура з глибоким корінням.
 
—  Чи були якісь обмеження щодо вживання вина?
 
М. Бандрівський:
 
—  Достеменних відомостей, які стосувалися б території України, на жаль, не маємо. А в Стародавньому Римі, за законом Ромула, чоловікам до 35 років узагалі не можна було пити вино! Якщо ж римлянка допускала до себе п’яного чоловіка, то її закопували живою. У Карфагені забороняли вживати вино у дні, коли у пари були заплановані статеві стосунки. У Стародавній Греції закон не дозволяв молодятам цей напій у день весілля. У Стародавньому Китаї чоловік аж у 60 років набував право пити вино!
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Ірина БАТЮК
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

15.11.2018
:
показати більше