Велика субсидійна афера: монополісти виграли, люди програли

Видатки на субсидії щороку зростають, попри те, що отримувачів цієї державної допомоги меншає. Якщо торік з бюджету було виділено 70 млрд гривень на субсидії, то цього — на мільярд більше, пише газета "Експрес".
 
У 2017-му кожне третє домогосподарство (6,5 млн) отримувало субсидію. Цьогоріч, через нові правила надання допомоги, її втратить щонайменше 20 — 25% родин.
 
Чому так відбувається? Рахункова палата проаналізувала ситуацію в різних регіонах і дійшла висновку, якщо в отримувачів субсидій немає лічильників на воду й тепло, то витрати ресурсів зростають на 30%. І гроші за них, звісно, йдуть у кишеню монополістам.
 
Мало того. Аудитори з'ясували, що торік у діючі тарифи надавачі послуг закладали втрати тепла й води у мережах на рівні 14,5% та 30% відповідно. Тобто, якщо взимку одна гігакалорія в середньому по Україні коштувала 1044 гривні, то з цієї суми 151 гривню ми просто "дарували" монополістам.
 
— Якщо є облік тепла та води, то субсидія нараховується на обсяг фактично спожитих послуг, які можуть бути меншими за встановлені соціальні нормативи, — розповідає експерт "Публічного аудиту" Тарас Галайда. — Кожного року на 1 травня проводиться звірка постачальників послуг та служби соцзахисту, і все зайво перераховане повертається у бюджет.
 
Якщо обліку нема, то субсидія нараховується на соціальні нормативи. Та навіть якщо домогосподарство споживає менше, побачити це неможливо через відсутність обліку. Тому там, де його нема, зростають витрати.
 
— Застаріла радянська система нарахування субсидій дуже до вподоби монополіям і владі, — вважає експерт з енергетичних питань Марія Яковлєва. — Сенс її у тому, що існує велика різниця між розрахунковими нормами або так званими "соціальними нормами", за якими нараховуються субсидії, та реальним споживанням. Завдяки цій різниці йде безпідставне перерахування коштів з державного бюджету монополіям. Розмір Фонду субсидій на 2018 рік — 71 млрд грн. Щонайменше 15 млрд монополії отримають необгрунтовано.
 
Влада вперто не хоче знати, скільки реально споживають води та тепла ті, кому вона надає допомогу. І саме тому не докладає реальних зусиль, аби досягти 100% обліку споживання енергоносіїв та житлово-комунальних послуг.
 
З газом ситуація ще гірша, ніж із теплом чи водою. Якщо у  споживача лише газова плита, то йому нараховують субсидію за нормою 3,3 м3 на особу в місяць. І це при тому, що середньозважене реальне споживання за лічильником, як показують незалежні дослідження, становить 1,5 — 2 м3 на одну особу в місяць. Різниця — 1,5 — 2 рази.
 
З 1 травня соціальна норма на газове опалення становить 4,5 м3 на 1 м2 опалювальної площі. Наприклад, для будинку 100 м2 опалювальної площі виділять максимум 450 м3 газу на місяць та 2700 м3 на опалювальний період. Хоча реальне споживання газу у такому будинку за опалювальний сезон не перевищує 1500 — 1700 м3. Різниця у 1,6 — 1,8 раза осідає в кишенях монополістів-постачальників та монополістів-транспортувальників.
 
— Чому надавачі послуг закладають у тарифи такі великі втрати води і тепла?
 
Т. Галайда: — Втрати тепла та води в мережах дійсно великі, не зважаючи на зростання тарифів. По окремих підприємствах втрати теплової енергії в мережах сягають 40%, а води — 60%. Хоча за логікою — якщо тарифи підвищуються, то стан мереж мав би покращитись. 
 
Наприклад, у Київській області в 2015 році закладався рівень втрат тепла 12%, у 2016 році — 13,5%, минулого року — 19,5%. У Херсонській області ці показники були 20,4%, 25,4% та 39,9% відповідно.
 
З водою ситуація не краща. Скажімо, КП "Чернівціводоканал" закладало минулого року рівень витрати води на технологічні проблеми й у розподільчих мережах на рівні 52,8%, "Львівводоканал" — 48,2%, "Харківводоканал" — 46,2%!
 
Такі високі втрати надавачі послуг пояснюють зношеністю та аварійним станом мереж. Але одним із аргументів підвищення тарифів була власне необхідність оновлення мереж. Тарифи півищили, а мережі кращими не стали.
 
— Без обліку залишаються сотні тисяч споживачів, чи не так?
 
Т. Галайда: — За останнім звітом НКРЕКП, на початок року приблизно 1,4 млн абонентів, які використовують природний газ для приготування їжі, залишаються без обліку (38%).
 
М. Яковлєва: — Індивідуальні лічильники тепла встановлені у 7% абонентів, будинкові — у 60%.
 
У 15% абонентів працюють будинкові, а не індивідуальні лічильники на воду. Це дозволяє водоканалам "вішати" зайві куби споживачам за витрати у мережах.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Леся ЯСИНЧУК 
 
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

15.11.2018
:
14.11.2018
показати більше