Близько 300 політичних партій в Україні — мертві структури, — гендиректор КВУ

З понад 350 партій, зареєстрованих в Україні, 180 подали порожні звіти —  їхні декларації за перший квартал цього року є у відкритому доступі на сайті Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Ще близько 100 політичних сил не відзвітували за перший квартал узагалі. Деякі задекларували символічні суми, пише газета "Експрес".
 
Усі українські партії, не враховуючи парламентських, витратили за три місяці 14,9 мільйона гривень. Найбільше —  Аграрна партія України (3,4 мільйона), УКРОП (2,3 мільйона), “Наш край” (1,4 мільйона), Українська галицька артія (1,2 мільйона) та ВО “Свобода” (1 мільйон).
 
Нагадаємо, державне фінансування отримують лише ті партії, які потрапили до парламенту, здолавши 5-відсотковий бар'єр. Таких нині п'ять: "Народний фронт", “БПП”, "Самопоміч", Радикальна партія Олега Ляшка, "Опозиційний блок " і “Батьківщина".
 
Де ж бере гроші решта політсил і чому не звітує про свої витрати? Про це —  у розмові з генеральним директором Комітету виборців України Олексієм Кошелем.
 
—  Про що, на вашу думку, свідчить ситуація, коли більшість партій подає порожні декларації про витрати або не звітує взагалі?
 
—  Такі дані є підтвердженням того, що в Україні реально діє 50 —  70%  політсил. Близько 300 партій —  мертві структури, які не працюють або ж діяльність яких цілковито перебуває в тіні. Це публічна неповага до закону! Гадаю, було б доречно внести зміни до чинного законодавства, які б давали змогу автоматично скасовувати реєстрацію політичних партій, якщо вони два й більше разів поспіль не подавали фінансових звітів.
 
Зауважу, що серед політсил, які де-факто подали порожні декларації, значаться “Громадсько-політична платформа Надії Савченко”, “Вінницька європейська стратегія”, “Слуга народу”, “Нові обличчя”, “Партія Наталії Королевської —  Україна вперед”, УДАР, “Блок Дарта Вейдера” й інші.
 
—  Хто, як правило, фінансує партії, які не отримують грошей від держави?
 
—  По-перше, у партіях збирають членські внески. Але зазвичай  це невелика частина фінансування. Причому часто механізм членських внесків використовують як засіб прикриття. Відомі випадки, коли сотні пенсіонерів чи студентів водночас переказували партіям по 2 — 3 тисячі гривень. Зрозуміло, що це було фіктивне фінансування,  спроба обійти закон.
 
По-друге, головним донором політичних партій зазвичай є великий бізнес. Але із запровадженням державного фінансування партій політсили, принаймні у міжвиборчий період, можуть сказати: “Ми можемо обійтися без олігархічних коштів”. До слова, грошей, що їх держава нині виділяє парламентським партіям, цілком досить для діяльності центральних офісів, регіональних структур, проведення турів країною тощо.
 
Зазначу, що з 2019 року державне фінансування матимуть партії, які здобули на виборах більш як 2%. Насправді це важливо, щоб держава підтримувала не лише парламентські, а й впливові позапарламентські політсили.
 
—  А хто мав би стежити за витратами партій на їхню діяльність?
 
—  Це повноваження НАЗК. На жаль, агентство зі своєю роботою не може впоратися. Досить згадати Комуністичну партію України. На превеликий жаль, попри заборону, ця політична партія і далі функціонує.
 
Комуністи вказали у звіті, що за перший квартал витратили 58 тисяч гривень. Але ж ми знаємо, що, по-перше, у Києві працює офіс КПУ. По-друге, комуністи підтримують роботу партійного сайта, а це потребує зусиль як мінімум кількох журналістів, комп'ютерного фахівця. По-третє, вони проводять заходи в регіонах, а лідер партії Петро Симоненко активно подорожує Європою, Південною Америкою та Росією, де виступає з антиукраїнською риторикою. Зрозуміло, що вся ця дільність не вкладається у 58 тисяч гривень, які задекларувала Компартія...
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
                                          
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.11.2018
:
показати більше