Новi висоти Доктора Пi

- Що там зi Слюсарчуком? Сидить? - цi запитання я чую десятки разiв на день.

Громадськiсть чекає. Покарання згiдно iз законом. Смерть вiд руки псевдолiкаря щонайменше дванадцятьох нi у чому не винних людей, серед яких малi дiти, змусила здригнутися серця живих.

Так, поки що сидить. А ось саму кримiнальну справу псевдолiкаря забрали зi Львова до Києва. А ще з'явилася цiкава iнформацiя про те, що на Слюсарчука чекає повторне психiатричне обстеження. Журналiсти iнтернет-видання "Лiвий берег" переконують: їхнi джерела в Мiнiстерствi охорони здоров'я кажуть, що з афериста будуть пробувати лiпити неосудного психа.

Багато хто у такому випадку зiтхнув би полегшено. Чому? Бо Слюсарчуковi не довелося б на судову засiданнi вголос називати прiзвища тих, хто торував йому шлях нагору.

Ми знаємо уже десятки таких прiзвищ. Ми знаємо, що, до прикладу, мiнiстр освiти Табачник був тим, хто поставив свiй особистий пiдпис на атестатi професора, який без жодних на те пiдстав вручили бездипломному петеушниковi. Але весь цей час не покидало вiдчуття, що там, у "верхах", Табачник був не єдиним високопоставленим покровитилем Доктора Пi.

Тому ми уважнiше спробували дослiдити обставини появи першого указу Президента - про створення Iнституту мозку. Чому нас зацiкавив саме цей iнститут? Бо все свiдчить, що для людей, якi лобiювали його створення, цей заклад мiг перетворитися на справжнє золоте дно до кiнця життя. Як скаже Слюсарчук в одному з iнтерв'ю, рiчний бюджет цього iнституту мав становити 500 мiльйонiв гривень.

Але, погодьтеся, важко повiрити, що Президент особисто готує свої укази. Хтось приводить людей до нього, хтось готує йому на пiдпис документи пiсля таких вiзитiв.

То хто ж був тiєю людиною, яка в апаратi Президента працювала на Слюсарчука та Пасiчника, хрещеного батька Доктора Пi?

Ми знайшли людину, яка погодилась назвати це прiзвище. Ця людина - екс-мiнiстр охорони здоров'я Василь Князевич. Досi вiн мовчав. Сьогоднi заговорив.

"ВСЕ КРУТИЛОСЯ В АДМIНIСТРАЦIЇ ПРЕЗИДЕНТА"

У червнi 2009-го сотнi газет повiдомили про зустрiч "генiального нейрохiрурга Слюсарчука" i Президента Ющенка. Газети ряснiли
фотографiями: два "уми" країни разом. Слюсарчук, роздаючи iнтерв'ю, казав, що "Ющенко пiшов ва-банк" - допускаючи до очiльника держави його, Слюсарчука, навiть, не перевiряли.

Колишнiй Президент Ющенко зi шахраєм-убивцею Слюсарчуком порозумiлися. Ющенко потре руки, красивим жестом пiдтягне манжети рукавiв i за якийсь час задовольнить забаганки афериста: Iнститут мозку буде.

Ця зустрiч - Президента i шахрая-манiяка - стане фатальною для багатьох людей. Фото з Президентом вiдкриє йому дверi до бiдних, районних операцiйних i будинкiв багатих. А вiн розказуватиме всiм, що лiкував Ющенка.

Але хто органiзував цю фатальну зустрiч?

В указi про створення Iнституту мозку Вiктор Ющенко зобов'яже: "пiдтримати iнiцiативу Мiнiстерства охорони здоров'я України щодо створення Iнституту мозку як головної науково-дослiдної установи".

А ось тут виявляється найцiкавiше: iнiцiативи Мiнiстерства охорони здоров'я... не було. Як не було? А так -- не було.

Коли Ющенко пiдписував указ про Iнститут мозку мiнiстром охорони здоров'я був Василь Князевич. Ми зателефонували екс-мiнiстровi.

- Пане Князевич, до вас на прийом приходив Слюсарчук?

- Так, вiн був у мене. Просив щось створити на пiдтримку начебто його розуму. Я бачив по телебаченню його рекорди, думав, може, унiкум який, але пiд час зустрiчi вiн справив на мене негативне враження. Я цiкавився, якi у нього дипломи, науковi працi. Вiн щось говорив, але то все не викликало у мене довiри. Вiн не вiдповiдав конкретно на запитання.

- Чим ще вiн вас насторожив?

- Я спершу не мiг втямити, що вiн хоче, яку мету ставить? А тодi зрозумiв - його мета вийти нагору, на спiлкування з вищими особами. Я дав йому зрозумiти, що вiн не туди прийшов. Розмови в нас не вийшло.

- Звiдки ж тодi взялося в указi Ющенка - "iнiацiтива МОЗ"?

- Це порожня фраза, пiдробка чиновникiв адмiнiстрацiї. Навiть Президент не може просто так створювати iнститути, мусить на щось спиратися. Ющенковi пiдготували документ й дали на пiдпис. Я був противником усiх цих речей.

- Якщо не ви, то хто ж тодi допомiг шахраєвi потрапити до Ющенка?

- Усе крутиться в Секретарiатi Президента. Заступник голови секретарiату питанням Слюсарчука займалася. Менi телефонували не раз звiдти, але я не ходив, ходили мої заступники. Наших там було мало, в секретарiатi на той час були iншi фаворити -- з мiнiстерства науки й освiти там крутилися.

- Пане Князевич, це ж дуже серйозно - Iнститут мозку. Йдеться про життя мiльйонiв людей. Невже нiхто Слюсарчука не перевiрив перш нiж Ющенко видав указ?

- Я тодi пiсля тiєї зустрiчi зателефонував в Адмiнiстрацiю Президента й попросив Слюсарчука перевiрити. Пояснював, що вiн
не викликає довiри. Але я швидко переконався, що це нiкого не цiкавить: i у нього мета, i в тих, хто з ним поруч, одна мета -- потрапити на очi Президентовi й на особистий прийом до нього.

- I що, бiльше нiкуди не зверталися? Ви ж були мiнiстром...

- Звертався. Я мав розмову з керiвниками спецслужб, просив їх подивитися, хто ця людина, але вiдповiдi вiд них так й не дiстав.
Я й гадки не мав, що цього чоловiка пiдпустять до Президента, а коли появився указ про створення Iнституту мозку, який вiн мав
очолювати, я не знав, що й думати: гадав, може, я щось не до кiнця розумiю.

- Хто був тим заступником голови Секретарiату Президента, який лобiював iнтереси Слюсарчука? Пам'ятаєте?

- Звичайно. Марина Ставнiйчук. Вона курирувала цю тему й вела її.

Слюсарчук манiпулює, Ставнiйчук захоплена.

"МЕНI "ВРУЧИЛИ" ЙОГО В АДМIНIСТРАЦIЇ ПРЕЗИДЕНТА"

З того ж указу Ющенка: "...Кабiнету Мiнiстрiв України: 1) забезпечити вирiшення в установленому порядку в мiсячний строк питань щодо створення Iнституту мозку; передбачати у Державному бюджетi України на 2010 рiк кошти для функцiонування та утримання Iнституту мозку".

Конкретна сума в указi не зазначена.  Про суму шахрай i його таємнi покровителi мали домовитися пiзнiше, вочевидь, при сприяннi високопосадовцiв адмiнiстрацiї Президента. Розпорядником коштами мало стати Мiнiстерство освiти України.

Але аферисти не дрiмали. Користуючись указом, вони почали ходити коридорами влади, щоб вибити "пiд себе" додатковi блага.
Один iз кабiнетiв, куди вони завiтали, був у Київськiй державнiй адмiнiстрацiї, яку тодi очолював друг Ющенка Черновецький.

Його заступниця, Iрена Кiльчицька, у той час вiдала питаннями функцiонування медичної сфери у столицi. I ось що вона пригадала.

- Панi Iрено, де ви познайомилися зi Слюсарчуком?

- Менi подзвонили зi Секретарiату Президента й попросили пiд'їхати. Там мене й познайомили зi Слюсарчуком, вiн сидiв у
секретарiатi. Його вiдрекомендували менi як талановитого молодого вченого i сказали, що треба допомогти. Якщо я йому не допоможу, вiн поїде працювати до Європи.

- Вам сказали про те, що маєте виконувати указ Президента?

- Так. Менi сказали, що є такий указ i щоб я знайшла для Слюсарчука примiщення, бо вiн їздить оперувати невiдомо де, а також знайти примiщення на базi лiкувальних закладiв Києва, десь в межах тисячi квадратних мертрiв, пiд Iнститут мозку.

- Як швидко ви почали виконувати цей наказ?

- Я була поставлена у такi рамки, що манiпулювати не могла. Ми вiдразу зi Слюсарчуком поїхали до мене в мерiю. Їхали рiзними
машинами, вiн у своїй, я -- у своїй. Коли я в кабiнетi почала з ним розмовляти, то була як у ступорi якомусь.

- Вiн що, загiпнотизував вас?

- Я десять рокiв вiдпрацювала у банкiвськiй системi, загiпнотизувати мене неможливо. У мене не було жодного проблемного кредиту, тому що я дуже добре читаю обличчя людей. Я була шокована iншим...

- Чим, панi Iрено?

- Витрiшкуватi очi, пiна бiля рота, слина при розмовi - все це мене вразило. Менi було дуже неприємно спiлкуватися з цiєю людиною - досi огидно. Була шокована, що його "вручили" менi не будь-де, а в Секретарiатi Президента.

- I все ж ви взялися виконувати доручення?

- Позаяк у мене було доручення зi Секретарiату Президента, треба  було щось робити. Я вiдправила його до нашого начальника
мiського управлiння здоров'я, а сама зателефонувала Сергiєвi Синiцькому, нашому головному на той час нейрохiрурговi, i запитала, чи знає вiн такого Слюсарчука. Синiцький сказав, що бачив тiльки по телевiзору, а як лiкаря його не знає й нiчого говорити не буде.

- А що було далi?

- Я тодi сама для себе вирiшила: ми йому нiчого не дамо.

- Як же вам вдалося не виконати указ Президента?

- Я зателефонувала Качуровiй, начальниковi управлiння охорони здоров'я, i сказала, що до неї пiшов Слюсарчук, що в нас є
контрольне доручення Секретарiату Президента, i попросила, щоб вона тягнула час й поступово все звела нанiвець. Ми й вели все разом в нiкуди, вели листування, мали ж вiдзвiтувати якось.

- Що ж вас тодi зупинило?

- У мене ж перша освiта юридична, я вивчала судову медицину, експертизу. I я бачила не просто заслинену людину. Неспокiйний
погляд, брак iнтелекту, iнтелiгентностi, постiйне розмахування руками - все, як за книжкою: яскраво вираженний характер
злочинця. Я була шокована, що його вважають вченим i що вiн потрапив до мене з Банкової. Я подумала: куди ми з такими вченими докотимося?

Поговоримо про факти

...- Панi Марино, як ви сприйняли згадування вашого прiзвища в газетi "Експрес" у справi псевдопрофесора Андрiя Слюсарчука?

М. Ставнiйчук: -- Ви знаєте, це менше стосується сьогоднiшнiх наших проблем, але закиди газети "Експрес" абсолютно
безпiдставнi, i у мене нема намiру з ними вступати в дискусiю, тому що я юрист, я звикла говорити мовою фактiв юридичних.

Це дiалог, який прозвучав у прямому ефiрi на радiо пiсля виходу у свiт однiєї з перших наших статей, де ми згадали, як панi Ставнiйчук особисто вiдвiдувала манiпуляцiйнi шоу, пiд час яких громадськiсть намагалися переконати у талантах псевдопрофесора.

Ставнiйчук тодi аплодувала стоячи. Але, як виявляється, вона не просто брала участь у шоу-програмах. Вона
неприховано лобiювала iнтереси афериста в найвищих кабiнетах влади.

Найцiкавiше, що керiвники держави змiнилися. А Ставнiйчук далi працює в Адмiнiстрацiї Президента.

Чи не вона робить сьогоднi все, аби указ вже iншого Президента, яким афериста нагороджено дежржпремiєю, досi залишався чинним?

Чи не вона зацiкавлена у тому, щоб зi Слюсарчука нашвидкуруч зробили неосудногго психа?

Чи не вона робить усе, щоб досi не було порушено справу про вбивства?

Дуже хотiлось би почути вiдповiдi на цi запитання. Мовою фактiв, як то кажуть.

Свiтлана МАРТИНЕЦЬ

Інші матеріали на цю тему тут:

Ще три нові жертви псевдолікаря 

 

 

Важкий гріх міністра Табачника

Псевдолікар, секс і наркотики

Збоченці міністра Табачника

Таємнi покровителi "Доктора Пі"

Як арештовували псевдолікаря “доктора Пі” (фоторепортаж)

Це просто шок! Псевдолікар убиває дитину священика!

Доктор Пі влаштував у суді справжній цирк

Доктора Пі арештовано. Його вже допитують

Псевдолiкар сiє новi смертi

Псевдолiкар Слюсарчук похоронив свою маму живою

Псевдолікар Слюсарчук у пастці

Нові жертви псевдолікаря

Дешеві фокуси Професора Пі!

"Псевдолікар Слюсарчук убиває людей!" Міліція далі зволікає

Перші жертви псевдопрофесора Пі

Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

19.11.2018
:
18.11.2018
показати більше