Мiльйони Доктора Пi проти “Експресу”

— Хочемо зняти програму про цього злодiя Слюсарчука. Такi люди мають сидiти у тюрмi. Ви ж цього хочете? — нiжний жiночий голос назвався Наталею Коновою, помiчником режисера програми “Про життя”, що незабаром має з’явитись в ефiрi телеканалу “Iнтер”.
Ми чекали цього дзвiнка. На телеканалi “Iнтер” теж є чеснi журналiсти. Вони нас попередили, що зацiкавленi люди готовi заплатити великi грошi за те, щоб зробити з Доктора Пi “позитивного героя”.
Звiсно, рацiональна поведiнка в цiй ситуацiї — вiдмовитись вiд участi у програмi. Але ми тут, в “Експресi”, не навченi плисти за течiєю. Тому почали переговори щодо формату програми. Упродовж трьох тижнiв погоджували участь у програмi широкого кола людей — потерпiлих, свiдкiв, слiдчих, лiкарiв, громадських дiячiв.
— Усi цi люди нам дуже цiкавi, усi вони обов’язково будуть в ефiрi, — так нас запевнили у пiдсумку. I запросили на визначений день до Києва.
...Кiностудiя Довженка. Гримерка. Нас готують до ефiру, пудрять. З’ясовуємо, чи всi запрошенi будуть. Отримуємо ствердну вiдповiдь. Помiчник режисера пояснює, що слово для ширшого виступу нададуть лише Свiтланi Мартинець. Редактор “Експресу” отримає час наприкiнцi програми лише на реплiку на два-три речення. Такi умови режисера. Усе, мовляв, для того, аби бiльше часу висловитись мали потерпiлi. Погоджуємось. Усе начебто логiчно.
I ось студiя. Умикають камери, свiтло, ефiр починається. Озираємось i розумiємо, що це — пастка. Засада, якщо говорити армiйським лексиконом. У студiї — жодної людини, участь котрої у програмi була передбачена. Уже пiзнiше дiзнаємось, що представникiв потерпiлих, якi прибули на зйомки, просто не впустили до студiї!
У цiй ситуацiї у нас залишається два виходи: пiти зi студiї або ув’язатись у вiйну. Ми зосталися. Це була єдина можливiсть сказати слово за всiх, кого сюди не допустили. За усiх, хто не змiг прийти у студiю, не змiг захистити себе, бо, завдяки Слюсарчуковi, опинився на тому свiтi. Пiсля 30 хвилин ефiру Свiтлана Мартинець помiтила, що її мiкрофон узагалi вимкнуто.
Зате один за одним тут, у студiї, починають з’являтися псевдовилiкуванi. У їхнiх виступах — жодних аргументiв, на руках — жодних медичних документiв. А ще тенденцiйнi сюжети, неперевiренi факти. Усе працювало на телекартинку, мета якої злiпити Слюсарчуку образ “генiя”.
Було огидно. Це нечесно i непрофесiйно. Єдиний, хто здивував, — телеведучий програми Андрiй Пальчевський. Вiн пiдiйшов до нас одразу пiсля ефiру.
— Вибачте, по-людськи вибачте. Я сам шокований вiд усього, що тiльки-но вiдбулося. Зателефонуйте менi, усе вам розповiм.
Потiм ми спiлкувалися з Андрiєм Пальчевським. Звiсно, ми не планували друкувати цю розмову телеведучого з головним редактором газети Iгорем Починком. Але обставини склалися так, що без цiєї публiкацiї зрозумiти, що вiдбулося за кулiсами телеканалу “Iнтер”, неможливо. Тому читайте i робiть висновки.
— Погодьтесь, передача, яка вчора закiнчилась на користь того, що цей, як його, Слюсарчук був шахраєм, це абсолютно моя заслуга. У мене було написано все на користь Слюсарчука — усе вiд початку до кiнця. Усе.
— А хто писав сценарiй?
— Сценарiй писала iдiотка на прiзвище Шуст, це ще та дiвиця. I я переконаний, що вона — це та, котра привезла ось цих бандитiв, якi сидiли поруч iз вами. Якщо ти ще не зрозумiв, хто то такi за зовнiшнiм виглядом. Вона привела цих бандитiв, котрi поводились непристойно та вкрай самовпевнено. Вона привела того лiкаря, який, як на мене, неграмотна i загалом нерозумна людина. Я отримав цi матерiали за десять хвилин до виходу.
— За десять хвилин до ефiру вам дали сценарiй?
— Так, за десять хвилин до ефiру, розписавши — що та як i т.д. Хоча говорити про це почали пiвтора мiсяця тому, лише нiкому не казали, яку точку зору ми будемо приймати. Та я вже нiчого не говорю про те, що це написано лiвою рукою...
— Нам обiцяли, що буде кiлька людей. Наприклад, що будуть троє лiкарiв, котрi мали справу зi Слюсарчуком...
— I менi обiцяли. Я ж тобi кажу — усе вiдбулося упродовж десяти хвилин перед ефiром...
— ...i кiлька потерпiлих мало бути...
— Тож я кажу, все змiнилося за десять хвилин до ефiру. Так, вони привели потерпiлого — найбiльш непереконливого чоловiка.
— I адвоката потерпiлої на моїх очах не впустили до студiї...
— Ну так. Однак яку вони блондинку-психолога знайшли! Я подумав, що в неї дипломи треба би також попросити. Тож вiзьмiть i пiднiмiть: хто така Шуст i як вона опинилася тут. Тому що ця дiвчина, котра ось цей сценарiй написала, вiрить у вампiрiв, не вiтається, бо думає, що в неї заберуть енергетику поганi люди. Вона — реальна iдiотка, розумiєш.
— А чому не було iнших сюжетiв, де були потерпiлi?
— Не зрозумiв.
— Ну от потерпiлих не було у студiї, але ж були сюжети, вiдзнятi ранiше?
— Ну звiдки ж я знаю. Я вийшов за десять хвилин i бачив тiльки тих, хто був у студiї. А ще вони придумали — не знайомити мене з публiкою. Я одразу ж зателефонував директоровi компанiї: вони що, з глузду з’їхали взагалi? Ну це все було зроблено, як вам сказати...
— Це все нагадувало погано виконане замовлення....
— Сто процентiв — заказуха. Вам зробили спiввiдношення 16 до 1. Не мовчiть, пишiть. Це не можна так залишати — дуже серйозна справа. I ви правильно сказали: покажiть, у кого у студiї є шрами на головi, кого оперував цей лiкар? I не було жодного доказу, кому цей лiкар оперував мозок, але достатньо було лише глянути на тих, хто сидiв, i бiльше нiчого не треба.
— Для них було важливо, аби часто звучало слово “брехня”. I рiч у тому, що ми взагалi не готувалися до вiйни в ефiрi. Вони почали з нами переговори ще у лютому. Ми сказали, що не довiряємо їм i не хочемо з ними разом робити передачу. Вони нас переконували три тижнi, що це буде чесно...
— Так, я те побачив, це — стовiдсоткова пiдстава. Але диплома у Слюсарчука нема — це факт. Наукових робiт, якi вiн нiбито написав, нема, це теж — факт... Люди це зрозумiли.
— Рiч в iншому. Все, що вони обiцяли — сценарiй, хто буде з гостей, нiчого того не вiдбулось. Усе те виявилось неправдою.
— Я тебе попрошу, дам тобi зараз телефон заступника директора каналу, подзвони йому i скажи: ось така ситуацiя, ось так працює ваша журналiстка — гнило, мiж iншим, до самого нутра. Обов’язково розкажи йому про правдивий стан речей, бо це — пiдстава вiд початку до кiнця, упевнено тобi про це кажу.
Менi — 51, але такої пiдлостi я ще не бачив. I це не смiшно. Це була реальна пiдстава, якщо ви нiчого не зрозумiли. Ми всi — дорослi люди i добре розумiємо: ходить собi чоловiк, убиває людей, а вони приводять у студiю якогось комп’ютерника... Я їм сказав, що вiтатися з ними не буду, тими людьми, якi готували той сценарiй, бо це — пiдстава. Вони намагались вiдбiлити вбивцю.
Вiддiл розслiдувань газети “Експрес”

* Пряма мова
“Мене просто не впустили до студiї”

Ми також поспiлкувались з Антоном Плiщем, адвокатом однiєї з потерпiлих, який спецiально прибув на зйомки, оскiльки був запрошений до участi в програмi. Але його у студiю не впустили!
— Як i було погоджено, пiдiйшов пiд студiю телеканалу, де мав вiдбутися запис цiєї передачi. Назустрiч вийшла жiнка, котра назвалася Наталею i сказала, що вона — органiзатор цiєї телепередачi. Я показав документи, пояснив, що є представником потерпiлої Мальчевської, у якої Слюсарчук видурив велику суму грошей за незрозумiлi препарати, що ледь не вбили її малого сина.
Менi не дали чiткої вiдповiдi.
Я ще кiлька раз пiдходив i просив провести мене у студiю, але вона вiдверто iгнорувала мої прохання, вдавала, що не чує. Я почав наполягати на тому, щоб бути у студiї. I тодi вона сказала, що мене не впустять. Чому саме “не впустять”, яка причина того, органiзатор телепередачi не пояснила.
Я — юрист i не звик потакати людям, якi поводяться по-хамськи. Тож вiдразу пiсля запису передачi звернувся з листом до керiвництва “Iнтеру” з проханням роз’яснити: чому мене не впустили на телепередачу, яка стосується iнтересiв людини, котру я представляю? Вiдповiдi письмової я не отримав, але дуже скоро пiсля цього листа менi зателефонувала керiвник проекту “Про життя” панi Панасiвська, принаймнi так вона назвалася.
Панасiвська дуже довго вибачалася за дiї своїх працiвникiв. Вона казала, що ця передача була погано органiзована, i що програма не вийде в ефiр, а буде наново перезнята. Це вона повторила кiлька разiв.
Менi здалося, що вона щира в розмовi. Тому, коли я побачив програму в ефiрi “Iнтеру”, — це був для мене шок. Але потiм я все зрозумiв. Доктор Пi — мультимiльйонер. В останнi мiсяцi перед викриттям вiн брав з однiєї людини 20 — 30 тисяч доларiв. А таких людей — сотнi. Тому, на мiй погляд, усе, що вiдбувалося у студiї, сплановано, i сплановано у бiк захисту псевдолiкаря Слюсарчука. Це було одностороннє висвiтлення питання, така собi гра в однi ворота, бо саме так захотiв режисер. Вiн мав очевидну мету вiдбiлити Слюсарчука. Це було схоже на клоунаду. Абсолютно жодних доказiв, якi могли б пiдтвердити, що Слюсарчук й справдi когось вилiкував, лише агресивнi напади на журналiстiв. За всiм цим спостерiгати було дуже гидко — передача була абсолютно безграмотна, з вiдсутнiстю найменшої поваги й толерантностi до журналiстiв, котрi, ризикуючи життям, виконували чесно свою роботу, аби врятувати життя iншим.
Тепер я розумiю, чому мене не пустили у студiю. Їм не вигiднi були факти, бо заважали вiдбiлювати Слюсарчука й не вписувалися у їхнiй однобокий сценарiй. От лише не думав, що один iз центральних каналiв опуститься до таких речей.
До речi
Коли газету верстали, стало вiдомо, що панi Панасiвську вiдсторонено від посади режисера програми “Про життя” з iнiцiативи Андрiя Пальчевського.
Тим часом експерти стверджують, що за появу програми такого характеру на центральному каналi замовники мали викласти не менш як два мiльйони доларiв.
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

18.11.2018
:
показати більше