Відійшов у вічність український мовознавець і дисидент Святослав Караванський

Сьогодні, 17 грудня, вранці за місцевим часом у лікарні міста Балтимор у штаті Меріленд у США помер український мовознавець, автор багатьох словників і дисидент 95-річний Святослав Караванський. Останні 37 років він жив в еміграції.

Про смерть Караванського повідомила у Facebook громадська діячка, громадянка США Галина Климук-Хом'як, передає ТСН.

Караванський народився 24 грудня 1920-го в Одесі. У 1938-1939 роках він навчався в Одеському індустріальному інституті і заочно в інституті іноземних мов, пише "Історична правда". Протягом 1940-1941 років служив у Червоній армії.

Під час Другої світової війни потрапив у фашистський полон. Звільнившись у 1942 році, Караванський навчався в Одеському університеті, брав участь у підпіллі ОУН(б) під псевдо "Бальзак". За допомоги ОУНівських зв'язків із румунами Караванського в 1944 році десантували з літака на територію СРСР. Однак за кілька днів його заарештували, і 7 лютого 1945 року військовий трибунал присудив Караванському 25 років таборів. Вирок відбував на Печорі, Колимі, в Мордовії.

З радянського ув'язнення Караванського звільнили майже через 16 років – 19 грудня 1960-го за амністією. Він зайнявся журналістською, літературною й філологічною працею, яку розпочав ще в таборах. Зокрема, Караванський уклав "Словник рим української мови" (60 тис. римованих пар), видав книжку "Біографії слів", переклав роман Шарлотти Бронте "Джейн Ейр".

1962 року вступив на заочний відділ філологічного факультету Одеського університету. Караванський активно виступав проти русифікації й за розвиток і підтримку української мови. Написав листа на ім'я прокурора УРСР з вимогою притягти до кримінальної відповідальності міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР (1960-1973) Юрія Даденкова за помилки, які призвели до порушення прав української нації.

За самвидавну статтю "Про одну політичну помилку" із критикою русифікації вищої школи законом "Про мову", написану 1965 року, Караванського 13 листопада того ж року заарештував КГБ. Його відправили досиджувати невідбуту частину табірного терміну (8 років і 7 місяців) у табори суворого режиму.

Під час другого ув'язнення Караванський п'ять разів оголошував голодування, а також збирав свідчення в'язнів – свідків розстрілу польських офіцерів у Катині. У 1969 році його засудили в таборі ще до 5 років тюрми і 3 років таборів суворого режиму. Загальний термін, проведений Караванським у радянських таборах, склав 31 рік. У лютому 1979 року його оголосили членом Української Гельсінкської групи.

Після звільнення, 30 листопада 1979-го Караванський із дружиною Ніною Строкатою емігрували до США. Радянська влада позбавила їх обох громадянства. Караванський опублікував низку праць із мовознавства, зокрема "Практичний словник синонімів української мови" та "Російсько-український словник складної лексики". Кавалер ордену "За мужність" І ступеню.

ГОЛОВНІ НОВИНИ

17.10.2018
:
показати більше