Це 99-річне українське свято шокує всіх іноземців

Для багатьох іноземців це дивне і словосполучення, і свято. Поміж тим, воно в нас з’явилося відносно недавно -- менше ста років тому. Багато хто вважає це свято церковним. Проте в церковному календарі його немає. То чому ж ми святкуємо Старий Новий рік? -- запитує газета Експрес.

Про це наша розмова з істориком, кандидатом філософських наук Юрієм Ковтуном, та протоієреєм Української Православної Церкви Віктором Голубовським.

-- Чимало українців вважають, що старий Новий рік -- це давнє традиційне свято. А як є насправді?

Ю. Ковтун:

-- Насправді цій традиції зовсім мало літ за історичними мірками -- лише 99. Пов’язана вона з прийняттям Українською Народною Республікою григоріанського календаря. Це сталося під час другої каденції Центральної Ради. Одним із актів, який вона прийняла в 1918 році, став закон про перехід на григоріанський календар. Тож після 16 лютого 1918 року в нас настало одразу 1 березня.

А зробила цей крок Центральна Рада (а перед цим і більшовицька Росія), щоби узгодити свій календар із європейським. Адже до того існувала понад 300-річна неузгодженість. У 1582 році Папа Римський Григорій ХІІІ запровадив новий календар -- точніший за існуючий доти юліанський. Його прийняли західні країни -- у тому числі й Річ Посполита, до якої входила більшість українських земель. Але Православна Церква залишилася на старому юліанському календарі -- аби зберегти свою ідентичність та окремішність. Ця традиція збереглася і в період перебування українських земель у складі Російської імперії, яка жила за юліанським календарем. Різдво в Росії наставало через 13 днів після Різдва 25 грудня, яке було в європейському календарі. Новий рік також святкували 14 січня.

Відтак у 1918 році цю незручність було ліквідовано -- і календар у Росії та в Україні наздогнав європейський.

-- Але чому ж у нас залишилася традиція відзначення Старого Нового року?

-- По-перше, через те, що Російська Православна Церква досі не перейшла на новий календар, а залишилася на юліанському. А за цим календарем початок календарного року припадає на 14 січня. Крім того, з часу календарної реформи в Росії та в Україні пройшло відносно небагато часу -- менше ста літ. У людському вимірі -- це лише 3 -- 4 покоління. Після тієї реформи календаря люди в нас ще довго пам’ятали і, як завжди, святкували Новий рік через 13 днів після європейських свят.

Відтак традиція відзначати Старий Новий рік – це, сказати б, родзинка наших східнослов’янських країн. Можливо, це складно зрозуміти іноземцям. Але нашому народу таке свято подобається. Зрештою, кожна країна має свої цікаві традиції. Одна з наших -- це якраз Старий Новий рік.

-- Тоді чому в церковному календарі немає свята Старого Нового року?

В. Голубовський:

-- У церковному календарі на 14 січня немає жодної помітки про те, що відзначається Старий Новий рік. Церква у цей день вшановує пам’ять одного з великих та авторитетних святих -- Василія Великого. Тож Православна Церква не відзначає ніякого Старого Нового року. Традиція цього свята поширилась після 1918 року, коли ввели нове літочислення. Тобто Старий Новий рік є звичайним Новим роком -- тільки за старим календарним стилем.

-- Коли ж Церква відзначає прихід нового року?

-- Якщо говорити про церковний новий рік, то його вірні відзначають 14 вересня за новим стилем (або 1 вересня за старим стилем). Цей день називається початком церковного індикту, або церковним Новоліттям. Встановили це свято отці Першого Вселенського собору в 325 році. І з тих давніх часів воно мало велику пошану. Тож, крім громадянського Нового року, і Старого Нового року, для віруючих людей це свято є третім святом новоліття впродовж річного календарного циклу.

Сергій БОВКУН

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.01.2019
:
20.01.2019
показати більше