Філологи кажуть, що українську мову ми засмічуємо іноземними словами

Нещодавно світ відсвяткував Міжнародний день слова ОК ("ок", "окей"). Ми так звикли повторювати це універсальне міжнародне слово на знак розуміння чи згоди, що вкрай забули свої рідні відповідники, пише газета Експрес.

Наприклад, "гаразд", "добре". Натомість наші європейські сусіди-слов'яни давно замінили іншомовні слова рідними їм. Скажімо, поляки футбол називають "пілка ножна", а словенці -- "ногомет". Тоді чому українцям чужі слова -- миліші?

Про це розпитуємо Михайла Свистуна, засновника інтернет-майданчика для перекладу чужизмів, та Івана Ціхоцького, кандидата філологічних наук.

-- З яких мов відбуваються найчастіші запозичення?

М. Свистун:

-- Найчастіше з мов народів, які в певний відрізок часу найктивніше розвиваються. Колись це були французька та німецька. Зараз -- англійська. До прикладу, рюкзак -- німецькою Rucksack, утворене від Rucken -- "спина" та Sack -- "мішок, сумка". Англійською цей предмет називається Backpack, польською Plecak. Українці ж замість "наплічник", "ранець" кажуть рюкзак. І таких прикладів -- тисячі.

-- Чому ж інші слов’янські мови такими запозиченнями не рясніють? Чи потрібні іншомовні запозичення українській?

І. Ціхоцький:

-- У підручниках можна прочитати тезу про те, що допустимим рівнем запозичень у мові є позначка 10 відсотків. Але глобалізація сучасного світу робить цю цифру надміру ідеалізованою. На жаль, сьогодні українська мова збагачується в основному через освоєння поняттєвого простору інших мов. Відчутний тотальний вплив англізмів на рівні нових понять і семантичних полів, а також росіянізмів на формальному та структурному рівнях. Обидві тенденції не можуть не насторожувати.

М. Свистун:

-- Я вважаю, що потрібно викорінити всі запозичення, для яких вдається підібрати влучний переклад. Бо не може бути солов’їною збірна солянка з англійських, німецьких чи французьких слів. Для чого запозичувати "хендмейд" чи "дедлайн", якщо можна написати "рукотвір" та "реченець".  Деяким читачам ці слова можуть здаватися вигаданими, але насправді вони активно використовуються у певних групах людей. Їх проникнення у повсякденну мову -- лише питання часу.

Ось приклади слів, які успішно замінили запозичення:  відсоток замість "процент", вітрило -- "парус", летовище -- "аеропорт", стійка -- "штанга" (у футболі).  Ще є слова, які тільки набувають поширення, але вже не викликають несприйняття: світлина замість "фото", вишкіл -- "тренінг", дахолаз -- "руфер", наробок -- "портфоліо".

Тетяна ХОРОНЖУК

Найважливіше

24.08.2019
:
Актуальне

"Для кроликів, хом'ячків, шиншил +25 С - вже критична межа".

24.08
Думка
Олександр Ірванець, письменник

Ровесникам Незалежності сповнюється 28 років. Вони не були ні піонерами, ні комсомольцями, ні навіть - уявіть собі - жовтенятами! Але чому, в розмовній мові вони часто називають українську національну валюту гривню - рублем?

24.08
Думка
Андрій Курков, письменник

Ми часто вважаємо, що майбутнє нашої країни залежить від США і від Росії, забуваючи, що перш за все Незалежність України і нині, і в майбутньому залежить від нас.

24.08
показати більше