Фізичній активності та здоров’ю Миколи Голобородька можна позаздрити. Йому вже за сімдесят, а він щоранку стоїть на голові, за будь-якої погоди робить на балконі півторагодинну зарядку, легко сідає на шпагат. А за останні десять років жодного разу не хворів, пише газета "Експрес".
“Не повірите, -- каже Микола Харитонович, -- до 60 років я і пив, і курив, і був постійним пацієтом лікарень: то грип, то ГРЗ, то печінка турбувала, то травми. А коли пішов на пенсію, зрозумів: так довго не протягну. Вирішив кардинально змінити стиль життя. Досі всі свої бажання підпорядковував кар’єрі, грошам. Працював на двох посадах у різних фірмах. Майже без вихідних та нормального відпочинку. До зносу. Від стресів і перевтоми рятувався горілкою та цигарками... Мені було важко піднятися на п’ятий поверх.
А тут почав бігати, обливатись холодною водою, займатися йогою. Сусіди дивилися на мене з великим подивом, але мовчали. А коли на подвір’ї сів на шпагат, не втрималися від коментарів: мабуть, у діда жуки в голові. Скажу відверто: до 60 років я гарував і знущався над собою, лише тепер почав жити і насолоджуватися життям. Ось дивіться”.
Він демонструє дивовижну гнучкість: складається навпіл і долонями дістає до землі. Сідає в позу лотоса, а тоді -- на шпагат. Випадкові глядачі у захваті: аплодують. Дехто намагається повторити, але Микола Харитонович застерігає -- спершу треба підготувати м’язи. Інакше можна порвати зв’язки.
“Я сів на шпагат аж через півроку регулярних тренувань. Був дуже щасливий: зумів, переміг себе. Повірте, займатися загартуванням і фізичними вправами ніколи не пізно, -- запевняє пенсіонер. -- Хочете жити без таблеток -- геть комплекси та лінощі. Байдуже, що кажуть чи думають інші. Треба йти своїм шляхом -- шляхом здоров’я”.
Зазвичай, дідусь прокидається о шостій годині ранку. До пів на восьму робить на балконі зарядку, бігає у парку, сідає на шпагат, двадцать хвилин стоїть на голові. А насамкінець -- обливається холодною водою. Що відчуває після таких вправ? Легкість, радість, піднесеність. Десять років тому він потерпав від хронічної втоми. Тепер же не ходить, а літає!
“А навіщо так довго стоїте на голові?” -- запитую. “Хіба двадцать хвилин це довго? -- дивується Микола Харитонович. -- Ні. Іноді я стою і півгодини. Та ще й роблю рухи ногами: ніби їду на ровері. Така вправа активізує роботу серця, добре проганяє кров по судинах. А ще в моєму комплексі -- дихальні вправи, присідання, медитація в позі лотоса. Якось приїхав у гідропарк скупатися в Дніпрі. У воду скочив не одразу -- розігріваю м’язи. Захотілося сісти на шпагат на лавочці, що на пляжі. Один, два і -- готово. Всі хто був поруч, -- вражені. Такого ще не бачили. Не вірять власним очам, питають, скільки мені років. Знаєте, що відповів? Спробуйте повторити цей трюк і все зрозумієте!”
Володимир ІСАЄВ
