Велична історія конвікту: як навчали майбутню еліту сто років тому

Пам'ятка архітектури, колишня колегія отців-єзуїтів у місті Хирів Старосамбірського району На Львівщині чимало років простояла пусткою, руйнуючись від часу та погодних умов. Нині за кошти інвесторів будівлю повертають до життя. А львівський дослідник Богдан Сиванич поставив собі за мету популяризувати її історію не тільки серед туристів, а й місцевих мешканців, які цікавляться історією рідного краю. У книзі «Хирівський заклад отців Єзуїтів: історія величі», презентація якої відбулася у суботу, він зібрав найцікавіші факти з історії конвікту, який сто років тому був одним із найвизначніших навчальних закладів серед подібних установ у європейських країнах.

У невеликому місті, де мешкає кілька тисяч городян, комплекс колишнього єзуїтського конвікту (з латині – «жити разом», гуртожиток) здається просто гігантом. Свого часу це був найбільший на теренах Австро-Угорщини навчальний заклад монахів-єзуїтів. Конвікт у Хирові звели наприкінці ХІХ століття.  Тоді на пагорбі над містом за кілька років виросла триповерхова споруда, будівлі якої утворюють прямокутну форму. Лише уявіть: загальна довжина коридорів у будинках сягає 3 кілометрів, пише Обана.

У конвікті навчалися хлопці з поважних та заможних родин. До прикладу, один з учнів у 1930-х роках прилетів на навчання власним літаком (!), зробивши з висоти пташиного польоту світлину навчального закладу, яка донині зберігається в архівах. Для навчання майбутніх очільників держави у колегії було все необхідне: спортзали, басейни, їдальня, навіть власна астрономічна обсерваторія з потужним, як на ті часи, телескопом! Проте до наших днів вона не збереглася -- її було знищено бомбою під час Другої світової війни. 

Учням зі старших класів дозволяли курити, за непослух та двійки фізично карали. А батьки, які не могли самостійно впоратися із вихованням своїх синів-розбишак, відправляли їх сюди, до отців-єзуїтів, на перевиховання. А ще в конвікті була окрема каплиця, де щодня сповідалися та причащалися учні, навчальні лабораторії та багата бібліотека.

Під час Першої світової війни у колегії діяв військовий госпіталь. Тут одночасно вміщувалося 4 тисячі поранених! А перед Другою світовою монахи покинули конвікт назавжди. У роки війни тут був концтабір, потім -- госпіталь, а за радянської влади у будівлях розмістилося військо. Люди у погонах, але вже Збройних сил України, були тут за незалежності нашої країни. А згодом частину розформували, відтак, конвікт залишили на поталу вітрам, дощам і часу. Через діряву покрівлю стіни замокали, їх нищив грибок, почала осипатися штукатурка.

Богдан Сиванич, автор книги «Хирівський заклад отців Єзуїтів: історія величі», каже, що про цей унікальний навчальний заклад, у стінах якого навчалися чимало відомих науковців, дослідників та винахідників у різних галузях – від бактеріології до радіотехніки, – є кілька книг, виданих у Польщі польською мовою, а ось в Україні видання аналогів не має. До слова, у книзі є багато матеріалів, які опубліковані вперше. Видання містить 220 фотографій, віднайдених автором в архівах не лише України, а й Польщі.

Фото надані Богданом Сиваничем

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.01.2019
:
20.01.2019
показати більше