УІНП пропонує демонтувати пам'ятник скандальній цариці

Інститут національної пам'яті України скерував пропозицію до міськради Одеси щодо демонтажу пам'ятника Катерині II.

- Чи є Петро I, Катерина II, Суворов і Кутузов героями української історії? Ні. Але монументальна спадщина цих персонажів, особливо на півдні країни, величезна. І, на жаль, не лише пересічні одесити, а й чимало краєзнавців досі асоціюють Одесу з російською імператрицею, твердо відстоюючи абсурдну позицію -- вона її заснувала.

Щиро кажучи, я не впевнений, що мерія й мешканці міста захочуть цей пам'ятник знести. Не сьогодні. І, мабуть, не завтра. Якщо таке рішення у мерії все ж схвалять - передбачаю завтра під її стінами мітинги з плакатами. Так, у “катеринівському питанні”, одесити, на превеликий жаль, затяті. І тут слід віддати належне радянській пропаганді.

Якщо підняти праці істориків-одеситів до 1917 року, то можна зрозуміти як сильно перекрутили історію цього міста у подальші часи. “Штурм і взяття Хаджибея 1789 року”, "Торгівля Константинополя із Хаджибеєм", "Хаджибей на карті Ніколя Сансона 1660 року" - ось тiльки окремi історичні праці, які промовисто свідчать про те, що Катерина II не могла заснувати нашого міста. Воно існувало ще від XIV століття!

Були фортеця i великий порт, багатотисячне нселення. Хто саме заснував Хаджибей - татари чи італійці - питання спірне. Хай там як, від 1413 року воно було відомим торговим центром на узбережжі Чорного моря. Але у підручниках історії, на яких виросло не одне покоління, йшлося саме про “заснування Одеси Катериною II”. А
вона ж лише змінила назву.

Згадуються мені, як мудро колись повівся В'ячеслав Чорновіл, коли його запитали, чи знає він, скільки років Одесі. Він сказав: "Назві "Одеса" лише 200 років. Але самому місту набагато більше".

Питання повернення до історичної правди завжди болісне. І належить до таких, які у свідомості багатьох людей змінити дуже важко за короткий термін. Ця проблема наявна не лише в Одесі, а й в усьому Півднi. Суворов, Кутузов - це теж "священні" персонажі, хоча ніхто вам докладно не зможе пояснити, які ж заслуги перед Україною вони мають.

Але я бачу, що є дедалi більше людей у моєму місті, якi починають розуміти: окремi історичні факти сфальшованi. Таких, які вчаться аналізувати події і не купуються на чужу пропаганду. Це тішить.

Ми маємо оприлюднити з історії все, що формує ідентичність українську, самого громадянина, патріота. Відкидати чуже, нав'язане, вороже. У нашому регіонi важливо знати, що така тенденція існує по всiй Українi: у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі.
 
Тільки таким чином українство може бути консолідованим. Людей із державницьким мисленням більшає. А це означає, що рано чи пізно ми дійдемо згоди і в питанні щодо Катерини II, під час правління якої було остаточно ліквідовано залишки автономії України, й інших чужинців.

І ще. Сьогодні, увіковічнюючи різних діячів, ми маємо добре думати, кому саме і за що ставимо пам'ятники. Щоб наші діти й онуки у майбутньому не сперечались з приводу того, чи місце цим персонажам в Україні.

В'ячеслав КУШНІР, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, для газети Експрес
 

Найважливіше

21.03.2019
:
Cтиль життя
Фото УНІАН

Радісну новину газеті "Експрес" повідомила одна з учасниць фрік-колективу.

21.03
Актуальне
Фото twitter.com/MelnykAndrii

Мова про підтверджувальну грамоту 1708 року щодо поставлення на Київську митрополію останнього вільнообраного собором місцевого ієрарха.

21.03
20.03.2019
Пригоди

Поліцейські дві години вмовляли парубка вгамуватися. Огляд судової справи.

20.03
показати більше