Сьогодні, 27 березня, фахівці NASA на телеконференції поділилися інформацією про James Webb Space Telescope (JWST) - космічний телескоп імені Джеймса Вебба. Це унікальний проект, над яким нині працюють Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США, Європейська космічна агенція і Канадська
космічна агенція. На нього заплановано витратити щонайменше 10 мільярдів доларів.
"У списку головних завдань телескопа, - сказав адміністратор НАСА Роберт Лайтфут, - 2100 спостережень за планетами і малими тілами Сонячної системи, екзопланетами і протопланетними дисками, галактиками, квазарами".
Науковці NASA також повідомили, що запуск JWST заплановано на 2020 рік. Телескоп імені Джеймса Вебба замінить на орбіті телескоп "Габбл" і буде технічно найскладнішою та найпотужнішою космічною обсерваторією з усіх, що колись збудували люди.
Наприклад, нестандартність великого, завбільшки 6,5 метри, дзеркала JWST полягає у тому, що воно складається з сегментів, що будуть складені вже на орбіті, оскільки габарити цілого дзеркала не дозволили б розмістити його в ракеті-носію "Аріан-5". А ще для дзеркал JWST взято особливий тип берилію. Цей дрібний порошок, що пресується у пласку форму, яку потім розрізають навпіл.
Чому такi обсерваторiї, як JWST, вважаються проривом в астрономiї? Можливо, з початком роботи JWST наземнi телескопи стануть не потрiбнi?
"Наша атмосфера пропускає лише певну частину всього спектра електромагнiтного випромiнювання, що надходить вiд космiчних об'єктiв, - пояснив Експрес-онлайн Іван Крячко, завідувач відділом Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. - Новітні телескопи допомагають розширити межi можливого, вивчати космос у дiапазонах, не досяжних для спостережень раніше.
Так, на вiдмiну вiд славнозвiсного "Габбла", який вивчає Всесвiт у видимому дiапазонi хвиль, JWST буде працювати у середньому і ближньому iнфрачервоних дiапазонах спектру. Випромiнювання у цих дiапазонах надходить вiд холодних космiчних об'єктiв, зокрема i таких, якi ще нiколи нiхто не спостерiгав. Тож вченi розраховують отримати iнформацiю не лише про перші зорі і галактики, сформовані після Великого вибуху, а й дізнатися про формування і
розвиток галактик, планетних систем та походження життя.
Один з попередників JWST, космiчний телескоп "Спiтцер", мав вужчий спектральний дiапазон та дзеркало дiаметром лише 0,85 метра. Головне дзеркало більш сучасного "Гершеля" мало дiаметр 3,5 метри, це вважалося рекордним для телескопiв на орбiтi. Мінімальний діаметр головного дзеркала "Вебба"- 6,5 метри. Телескоп дозволить виявляти відносно холодні екзопланети з температурою, близькою до температури поверхні Землі, що знаходяться на відстані до 15 світлових років від неї. Завдяки JWST очікується справжній прорив в екзопланетології, адже його можливості дозволятимуть виявляти не лише самі екзопланети, а й супутники і спектральні лінії цих планет".
"На Землi бiльшiсть астрономiв має справу з класичними оптичними та радiотелескопами, якi якi працюють у так званих "вiкнах прозоростi" атмосфери Землi, - сказав Експрес-онлайн Володимир Кажанов, науковий співробітник Харківського планетарію. - І саме завдяки таким телескопам отримано основну масу наукової iнформацiї. Але що бiльший дiаметр дзеркал телескопа, що ширший спектральний діапазон, то бiльше випромiнювання вiн збирає, то далi вiн дозволяє "заглянути" у Всесвiт.
Ось чому прогрес у будiвництвi телескопiв завжди рухався у бiк збiльшення дiаметрiв дзеркал. Однак космiчнi і наземнi телескопи - не конкурують. Вони радше доповнюють одне одного".
Ірина КОНТОРСЬКИХ
