Як на залізничному вокзалі столиці ігнорують указ Президента

Пригадуєте, як торік у травні Петро Порошенко підписав указ, яким заборонив, зокрема, використання соцмереж Вконтакті й Однокласники? Дехто зрадів, мовляв, навіщо нам сайти російських соцмереж. Інші обурювалися, аргументуючи тим, що соцмережі — це лише засіб для спілкування. І скачували спеціальні програми, які дають незаконний доступ до заборонених соцмереж.
 
Яким же було моє здивування, коли я побачила на моніторі одного з комп'ютерних клубів інтерфейс забороненої соцмережі!
 
"Бачу, у вас тут у Вконтакті можна посидіти через програми, які допомагають обійти інтернет-обмеження, — звертаюся до адміністратора. Вас не хвилює, що указом Президента це заборонено?"
 
"Дівчино, люди самі скачують ці програми, у нас немає часу видаляти їх, — гостро відповідає мені працівник. — Знаєте скільки в мене роботи?!"
 
Нууууу... Звісно-звісно. Табличку про те, що на цих комп'ютерах не можна дивитись порнографічні фільми, причепили, а нагадати про заборону на вхід у російські соцмережі — забули.
 
"Повторюю ще раз, дівчино! Я не маю права стежити за тим, що роблять клієнти, — мої запитання дуже дратують адміністратора. — Це втручання в особистий простір людини!".
 
Особистий простір, бачте! І плювати на укази Президента й загалом на ситуацію у країні. Звісно, те, що людина поспілкується у Вконтакті зі своїм другом про погоду/нове кіно/плани на вечір не сильно вплине на ситуацію в країні. Утім саме з таких нехтувань правилами й починається безлад у країні...
 
Ще більше засмутило те, що на залізничому вокзалі столиці досі багато російськомовних написів. Усе ж вокзал — це місце, куди щодня прибувають безліч туристів з різних куточків світу — хочуть ознайомитися з нашою культурою, традиціями, мовою.
 
Але одразу ж бачать замість "напрям руху" — "направление движения", "вільні місця" — "свободные места" , "відправлення і прибуття" — "отправление и прибытие". Назви напрямків, до слова, також написані російською: Киев, Львов, Мариуполь, Лисичанск...
 
Якщо до мене підійде людина із запитанням "Как пройти к кассам?", я радо відповім. Дискусії щодо питання, якою мовою потрібно спілкуватися мешканцям України, давно втратили запал, адже виникала не одна ситуація, коли російськомовні мешканці України жертвували життям заради нашої держави, а україномовні виявлялися зрадниками. Утім! Це — центральний залізничний вокзал України! Чому тут так багато російськомовних написів?..
 
"Це зроблено для комфорту населення, — коментує мені працівниця вокзалу. — Ні для кого не секрет, що значна частина українців російськомовні".
 
Ось так. Тим часом біля залу очікування бачу кіоск, на якому світиться вивіска-меню: "капучино", "кофе". З іншого боку — "выпечка" і "водка".
 
"Скажіть, будь ласка, а чому вивіски — російською мовою?" — запитую у продавчині.
 
"Девушка, а вы что, русского языка не понимаете? Давно у нас эта вывеска! — різко відповідає мені. — А в чем, собственно, дело? В Киеве очень много русскоязычних людей! Еще никто, кроме вас, не обращал внимания. Брать что-то будете?"
 
Мабуть, продавчиня думає, що з кавою найкраще смакує її агресивна бесіда. А можна було б, наприклад, просто продублювати написи трьома мовами — українською, російською та англійською. Всі були б задоволені...
 
Проходжу декілька метрів до залу очікування. Ось, будь ласка, на віконечку аптеки бачу аркуш паперу з написом "касса". Ну невже російськомовна людина не зрозуміла б українського відповідника "каса"? Усе, кажете, для зручності пасажирів? Серйозно? 
 
Навпроти бачу обмін валют: тут клієнти не "шановні", а "уважаемые", і мають бути не уважними, а "бдительными". Їх закликають "не менять деньги на руках".
 
"Гроші міняти не буду, — думаю собі. — А от свідомість деяких людей — дуже хотілося б змінити на краще".
 
Більше цікавих новин з усіх регіонів України — у новому номері газети "Експрес"
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram  
 
Христина БІЛЯКОВСЬКА
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

15.12.2018
:
14.12.2018
показати більше