Що найчастіше приховують українські судді: нове дослідження аналітиків

Третина суддів апеляційної інстанції не пройшла тесту на доброчесність, пише газета "Експрес".
 
Найчастіше експерти Громадського руху "Чесно" виявляли нелогічну розбіжність у їхніх деклараціях про доходи за різні роки.
 
"Судді, буває, не декларують ніякого житла, — розповідає Іван П'ятак,  старший аналітик кампанії “Чесно”. —Наприклад, суддя Іванова з Апеляційного суду Дніпропетровської області не задекларувала жодного об'єкта житлової нерухомості. “Забувають” люди в мантіях і про своє майно. Суддя Баглай з Апеляційного суду Чернігівської області не вказав у деклараціях 2013 — 2014 років, що з 2008-го володіє земельною ділянкою площею 6 гектарів.
 
Коли оцінювали суддів за критерієм "причетність до ухвалення сумнівних рішень", брали до уваги політично вмотивовані рішення, а також рішення, ухвалені з порушенням прав людини, що підтвердив Європейський суд з прав людини. Скажімо, зафіксували, що суддя Лашевич з Апеляційного суду Києва свого часу ухвалював політично мотивоване рішення про продовження арешту Юрія Луценка — цей факт визнав Євросуд. Крім того, той же Лашевич у складі колегії змінив запобіжний захід із арешту на домашній арешт "беркутівцю" Олександрові Бєлову, підозрюваному у вбивствах майданівців, після чого той зник".
 
Більше про сумнівних суддів читайте у новому номері газети "Експрес"
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

13.11.2018
:
12.11.2018
показати більше