Активісти продемонстрували, чим катують громадян у місцях несвободи (фоторепортаж)

26 червня, у Міжнародний день на підтримку жертв катувань правозахисники нагадали про прості речі, які катують громадян у місцях несвободи. Правозахисники нагадують, що в Україні — близько 4 700 місць несвободи. У них перебувають 1,5 мільйони людей, повідомляють в Центрі інформації про права людини.

Громадяни у місцях несвободи — найбільша група ризику. Адже вони знаходяться під постійним контролем адміністрацій різноманітних закладів, від колоній до хоспісів, й можуть щодня потерпати від катувань та жорстокого поводження.

Перед будівлею Верховна Рада України восьмого скликання. активісти встановили панцерне ліжко, до якого прив'язали одного з активістів у протигазі. Таким чином вони інсценували певні види тортур у місцях несвободи.

Організатори акції назвали зібрання "Прості речі катують", бо звичні для адміністрації місць несвободи практики насправді принижують людську гідність, розповідає членкиня правління громадської організації "Україна без тортур" та громадська моніторка Національного превентивного механізму. 

"Місця несвободи - це не лише в'язниці, а також і геріатричні пансіонати, психоневрологічні інтернати, дитячі будинки. Ми хочемо привернути увагу в такий спосіб і показати, що люди там можуть піддаватися тортурам з використанням навіть таких простих речей", — каже вона.

"Люди роками лежать на панцерних ліжках у геріатричних пансіонатах через те, що вони не здатні встати. У них немає часто доступу до свіжого повітря. Часто адміністрації місць несвободи забороняють своїм підопічним вимикати денне світло уночі у їхніх кімнатах. Персонал стверджує, що так легше наглядати, наприклад, за дітьми. Часто обмежений доступ до питної води. Тобто не обов'язково під нігті заганяти голки або бити, бо катування може відбуватися й у значно простіший спосіб", — додає Тетяна Камак.

Місця несвободи в Україні відвідують громадські монітори Національного превентивного механізму спільно із представниками Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Окрім того, організатори акції оприлюднили прізвища 20 депутатів-мажоритарників, які не реагують на звіти #НПМ за результатами після візитів до місць несвободи на їхніх одномандатних округах.

"За результатами візитів до місць несвободи зверталися до народних депутатів-мажоритарників, на округах яких знаходяться такі заклади. Ми робили звіт, аналіз і неодноразово повідомляли про них депутатам і просили втрутитися й розібратися, але на жаль, реакції не було жодної", - уточнила Камак.

Правозахисники відправили свої звернення до таких народних депутатів: Олексій Порошенко, Максим Бурбак, Іван Рибак, Ярослав Москаленко, Григорій Заболотний, Олександр Домбровський, Денис Омельянович, Миколай Люшняк, Віктор Романюк, Михайло Гаврилюк, Володимир Ар’єв, Олександр Шевченко, Сергій Каплін, Олександр Третьяков, Ірина Подоляк, Олександр Подоляк, Сергій Міщенко, Одарченко Юрій, Дмитро Святаш, Юльюк Артем. 

"Для нас, простих українців, це черговий доказ того, що депутати згадують про проблеми на виборчому окрузі лише під час передвиборчих кампаній. Нас таке ставлення до цінностей прав людини обурює", - заявила Тетяна Камак під час акції.

Активісти переконані, що превенція катувань та жорстокого поводження не знизять рівень тортур. Держава повинна ефективно розслідувати випадки катувань та реабілітацію постраждалих. Цього в Україні поки немає, констатує Галина Скіпальська, директорка представництва організації "Право на здоров'я" (HealthRight International) в Україні.

Галина Скипальська нагадала, що у полоні на окупованих територіях побували вже 3 100 громадян, які тепер боряться із наслідками злочину.

"Якщо військові можуть розраховувати на хоча б якусь допомогу — матеріальну допомогу, безкоштовний доступ до медичних послуг, реабілітацію, то такі можливості обмежені для цивільних", — каже вона.

Галина Скіпальська: "Якщо ви думаєте, що з наслідками полону можна справитись із десятьма сеансами із психологами, то — ні. Це довготривалий процес. Наші клієнти повертаються через рік. Після курсу у Києві, вони все одно повертаються у свої маленькі міста та села, де немає жодного доступу до психологічної допомоги. І це стосується як цивільних, так й військових. Доступна реабілатція та якісне розслідування злочинів з боку держави — це права людини".

У громадських організаціях “Блакитний Птах” та “Право на здоров’я” наголошують, що в Україні має діяти Національний превентивний механізм. 

На фото: Ганна Мокроусова, керівниця організації “Блакитний Птах”, психологиня, яка займається допомогою родинам заручників, зниклих безвісти та людям, які пережили полон.

Микола Мирний/ Центр інформації про права людини

Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

17.11.2018
:
показати більше