Саміт НАТО: чого чекати Україні

Відбувся саміт НАТО. У тому, що учасників чекають непрості й навіть конфліктні дискусії – сумнівів не було, мабуть, ні в кого. Зрештою, протистояння Дональда Трампа з іншими лідерами Альянсу вже давно не є новиною. Місяць тому на саміті G7 політикам не вдалося навіть зберегти видимість дружби. Перекази того, як Трамп грубіянив лідерам "сімки" під час зустрічей, його слова про те, що "ЄС гірший за Китай", та навіть публічні заяви посадовців Білого дому на кшталт "у пеклі є особливе місце для Трюдо" – все це давало підстави припускати, що і в Брюсселі буде гаряче, пише Європейська правда.

Та для України (а також для інших партнерів Альянсу) брюссельське зібрання принесло радше позитивні новини. Попри блокаду Угорщини, Київ отримав офіційне підтвердження: Альянс визнає наше прагнення до членства.

Ми і досі відстаємо від Грузії, яка, за документами НАТО, "прямує до вступу в Альянс". А відмінність згадок про наші країни стала черговим свідченням: у світовій політиці не обходиться без подвійних стандартів.

І, нарешті, тріумфатором саміту стала Македонія, яка отримала запрошення до переговорів про членство і, схоже, дуже скоро може стати 30-м членом НАТО.

У середу вранці надійшла новина з Будапешта. МЗС Угорщини, який до того категорично блокував будь-яке рішення саміту, несподівано повідомив, що знімає своє вето щодо тристороннього документа. Перемога тривала недовго – представники НАТО з подивом повідомили журналістам, що не розуміють, про що йдеться. Тристороннє рішення, про яке говорить Будапешт, взагалі не планувалося – а отже, і розблокувати його не вийшло би. "Діалог з Україною та Грузією триває в різних форматах, це дві зовсім різні країни – як їх можна об’єднати в одному рішенні?" – здивувався високопосадовець Альянсу, додавши, що в угорській заяві є також фактичні помилки.

А ще в НАТО розповіли, як вони обійшли одну зі спроб Угорщини накласти вето на рішення щодо України.

Ще одна перемога Києва на нинішньому саміті – те, що угорцям не вдалося заблокувати згадку в рішенні про євроатлантичні прагнення України (тобто про те, що неофіційно називають "статусом країни-аспіранта"). У Альянсі розповіли, як переконали Угорщину не ветували це положення. "Річ у тім, що це не є формальним присвоєнням нового статусу. Визнавши, що ви є "аспірантом", Альянс не перейшов у новий формат відносин з Києвом, а просто підтвердив прагнення України", – пояснив ЄвроПравді представник НАТО.

Щоби переконатися у цьому, достатньо просто поглянути, як сформульовані "грузинські" та "українські" положення у рішенні Брюссельського саміту. Відмінності – вирішальні.

Хоча, здавалося б, ми з грузинами маємо схожу історію відносин із НАТО. Обидві наші держави прагнуть стати членом НАТО; обидві є демократіями; ми перелічені "через кому" у славнозвісному рішенні саміту в Бухаресті; обидві потерпають від російської агресії та мають території, окуповані армією РФ.

Але зараз ставлення до наших держав – кардинально відмінне. Наведемо один із прикладів.

"Ми знову підтверджуємо прийняте на Бухарестському саміті 2008 року рішення про те, що Грузія стане членом Альянсу, із Планом дій щодо членства як невід'ємною частиною цього процесу", - каже параграф, присвячений відносинам з Тбілісі.

"Ми дотримуємося наших рішень, прийнятих на Бухарестському саміті", - каже наступний, "український" параграф. І все, без жодних згадок про членство та ПДЧ.

І, як пояснюють джерела ЄП, це – не вина Угорщини. Проти просування України до членства заперечують західноєвропейські держави. В тому числі – Нідерланди і Франція. А отже, Києву доведеться докласти ще чимало зусиль, щоби переконати їх і перетворитися для них із загрози на справжнього партнера в очах лідерів держав-членів Західної Європи.

ГОЛОВНІ НОВИНИ

20.11.2018
:
показати більше