Відому українку "по-російськи" видворили з Польщі і заблокували процедуру апеляції

Справою громадянки України Людмили Козловської, яку рішенням польської влади видворили з ЄС, зайнявся омбудсмен Польщі. Речник прав людини Адам Боднар хоче ознайомитися з засекреченими документами на підставі яких голові фонду «Відкритий діалог» заборонили в’їзд на територію Євросоюзу.

Правники, які відстоюють інтереси Козловської кажуть, що її видворили з порушенням євросоюзних процедур. Натомість експерт Лукаш Кістер з Ягеллонського інституту твердить, що польська влада мала серйозні підстави для ухвалення рішення про внесення українки в Шенгенську інформаційну систему (SIS), передає Радіо Свобода.

Польський обмбудсмен звернувся до Управління у справах іноземців з проханням про дозвіл на ознайомлення зі справою Людмили Козловської. Адам Боднар хоче вникнути у ситуацію, що склалася навколо громадянки України й оцінити документи, які її стосуються, зокрема ті, що засекречені. Серед його підлеглих є людина, яка має сертифікат доступу до засекреченої інформації. Про це повідомила заступник обмбудсмена Польщі Сильвія Спурек.

Польські юристи кажуть, що ситуація, яка склалася навколо Козловської трапилася вперше. Правник Ярослав Качинський говорив про це під час пікетування польського Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, організованого у вівторок прихильниками Людмили Козловської.

Він пояснює: «Згідно законодавства ЄС, внесення до системи SIS мусить відбуватися на підставі адміністративного рішення. Тут не було жодного адміністративного рішення, його не вручили, не було його обґрунтування. Тож що пані Людмила має оскаржувати, якщо не було адміністративного рішення? Їй заблоковано процедуру апеляції». За словами Качинського, такі механізми притаманні Білорусі та Росії, та вони не повинні мати місця в країнах ЄС.

Качинський твердить, що якби Козловська могла звернутися до незалежного суду, то вона виграла б судовий процес і її викреслели б із системи SIS. «Тому треба тиснути на органи ЄС, щоб вони визнали, що це внесення в систему SIS було здійснене з порушенням євросозного законодавства», – каже правник.

Ми не знаємо з чим повинні боротися – адвокат Козловської

Про брак інформації щодо точних причин видворення Людмили Козловської говорить її адвокат Ізабелла Банах. Вона звернулася з двома запитами в польські державні органи, які мають повноваження вносити іноземців у систему SIS і тепер чекає на відповідь про підстави такого внесення. «Ключове питання – це те, що ми не знаємо з чим повинні боротися, у нас зв’язані руки. Чекаємо на відповіді, тим часом пишемо заяву щодо усунення Людмили з цієї системи. На жаль, ми не сподіваємося позитивного рішення», – розповідає Банах.

За її словами, якщо юристи Козловської не отримають відповіді на свої запити, вони знову звернуться до Управління у справах іноземців. Якщо ця установа відмовиться надати інформацію про причини видворення Козловської з ЄС, правники звернуться до суду.

Людмила Козловська та її чоловік Бартош Крамек твердять, що видворення з ЄС є «політичним актом» польської влади. Мовляв, це помста за опозиційну діяльність цього подружжя. Крамек на вівторковому віче у Варшаві говорив, що йому та його дружині погрожували вигнанням із Польщі ще до того, як Людмилі заборонили в’їзд до Євросоюзу.

Заборона не є забаганкою польського уряду – аналітик

Тезу про видворення Козловської як помсту влади заперечує Лукаш Кістер, експерт з питань безпеки і тероризму з аналітичного центру Ягеллонського інституту. «Ця заборона не є забаганкою польського уряду, чи якоїсь польської служби, чи партії, вона має чітко визначені підстави, які випливають з польського і європейського права. Неправда, що партія «Право і справедливість» ухвалила таке політичне рішення, дала наказ і хтось його виконав», – переконує Кістер.

Він каже, що видворення Козловської – це результут розгляду Польщею її прохання про надання статусу довготермінового резидента ЄС. Аналітик говорить: «Сьогодні відомо, що під час розгляду справи підрозділ Агентство внутрішньої безпеки, який займається контррозвідкою і захищає конституційний порядок в державі, дав негативну відповідь на прохання пані Козловської, причому зроблено це згідно процедур передбачених законом».

Кістер нагадує, що польське Агентство внутрішньої безпеки офіційно заявило про свої сумніви щодо легальності джерел фінансування фонду «Відкритий діалог». Аналітик говорить: «Це елемент тих підозр, які у Польщі лунали вже багато місяців, тобто йдеться про те, що фонд фінансується в такий спосіб, який не відповідає принципам фінансування неурядових організацій». На думку Кістера, вельми промовистим у справі Козловської є мовчання євросоюзних установ та високопосадовців.

«Не чутно жодної реакції з Європейської комісії, з Європарламенту, чи з FRONTEX, тобто установи, яка відповідає за перетинання іноземцями кордонів. Якби було якесь значне порушення закону, то ми вже давно на рівні структур ЄС побачили б якісь гучні протести і заклики до перевірки справи Козловської», – розмірковує аналітик.

Кістер каже, що й у самій Польщі реакція неурядових організацій та політиків на видворення української громадської діячки доволі стримана. Він розмірковує: «Чому так є? Як на мене, польські служби зібрали сильні докази, тому рішення про заборону в’їзду стосується всього ЄС. Навіть серед польської опозиції є мінімальний сумнів щодо обґрунтованості цього рішення».

Акції солідарності з Козловською будуть продовжуватися – «вулична опозиція»

Тим часом громадські діячі з так званої польської вуличної опозиції, які підтримують Людмилу Козловську, запевняють, що вони продовжуватимуть протестні акції. Анджей Тшецяковський, організатор віторкового пікетування Міністерства внутрішніх справ та адмінстрації заявив, що акції солідарності з видвореною українкою відбулися в тринадцяти польських містах. У Варшаві в пікетуванні міністерства взяло участь близько 70 осіб, зокрема депутатка польського Сейму Корнелія Врублевська від ліберальної партії «Новочесна».

Раніше листа на підтримку Людмили Козловської оприлюднили польські опозиційні політики та колишній президент Польщі Лех Валенса. Видворення громадської діячки у цьому листі названо політичним переслідуванням з боку польської влади. «У зв’язку зі скандальним застосуванням положень Шенгенської угоди владою Польщі як інструменту переслідування іноземних громадян і членів їхніх сімей, ми звертаємося до всіх політиків Європейського союзу з проханням висловити свою тверду солідарність і протест щодо цього несправедливого заходу», – зазначено в листі.

Таку заяву критично оцінив Яцек Сасін, керівник постійного комітету ради міністрів Польщі. «Дуже погано, якщо особи, котрі хочуть висловлюватися від імені Польщі, так поводяться і грають безпекою Польщі», – заявив Сасін.

ГОЛОВНІ НОВИНИ

20.11.2018
:
19.11.2018
показати більше