Учасник АТО з ампутованою кінцівкою підкорює спортивні вершини

Одразу навіть не помічаєш, що в Юрія Дмитренка замість лівої ноги протез. Ходить, як цілком здорова людина. Чоловік не обмежує себе майже ні в чому: багато мандрує, займається бігом, кросфітом, плаванням, їздить на велосипеді і навіть підкорює спортивні вершини на всеукраїнських та міжнародних змаганнях, пише газета "Експрес".

У свої 24 роки Юрій -- уже ветеран АТО. На фронт пішов добровольцем улітку 2014-го. Тоді навчався на четвертому курсі Полтавського національного технічного університету і водночас закінчував курс на військовій кафедрі. Не чекаючи на офіцерське звання, підписав контракт із 54-м окремим розвідувальним батальйоном як рядовий солдат.

За півтора року виконував бойові завдання під Маріуполем, біля Водяного, Горлівки, Чермалика, Торецька, Артемівська, Попасної, Первомайського, Троїцького, Золотого. 17 березня 2016 року підрозділ проводив розвідку на позиціях неподалік Гнутового. Одна з груп прочісувала так звану "сіру зону" і потрапила у ворожу засідку. Двоє воїнів дістали поранення. Юрій Дмитренко з іще чотирма побратимами кинувся на допомогу. Як розвідник-кулеметник він мав прикривати своїх бійців. Хотів вибрати зручнішу позицію для ведення вогню, зійшов зі стежки і підірвався на міні.

"Вибухом відірвало ногу нижче коліна, -- каже співрозмовник. -- Дехто вважає дивом, що я вижив. Насправді допомогли навички, яких набув на військовій кафедрі. Наклав два джгути та забондажив рану, на яку в перші хвилини навіть дивитися боявся, і поповз до своїх..."

З передової його відправили на операцію до Маріуполя. Далі були тривалі лікування та реабілітація у Дніпрі й Києві. Жодного відчаю, як каже хлопець, він не відчував. Адже поряд були бійці, які також втратили кінцівки після поранення і вже ходили на протезах, навіть не шкутильгаючи. Вони підбадьорували та морально підтримували. Не давали сумувати і волонтери, які щодня організовували концерти та різноманітні розваги.

"Якось у госпіталь завітав автор проекту "Ігри Героїв" Євген Коваль і запропонував взяти участь у змаганнях, -- каже Юрій. -- Погодився не вагаючись. Тренуватися почав, коли ще не мав протеза. Спочатку в спортзал ходив на милицях, щоб відновити фізичну форму після поранення. А повноцінно став тренуватися, коли отримав протез. І так став одним із перших учасників "Ігор Героїв".

Усе літо 2016 року після того, як виписався з госпіталю, Юрій Дмитренко провів у спортзалі, займаючись кросфітом. Першим вагомим його здобутком стала участь в аматорських поєдинках з цього виду спорту. Серед трьох сотень учасників своєї вагової категорії він єдиний виступав з протезом. І довів, що пораненні бійці АТО з ампутованими кінцівками готові змагатись нарівні з іншими спортсменами!

Згодом Юрій брав участь у багатьох всеукраїнських змаганнях, представляв нашу державу на марафоні морської піхоти у США, де успішно пробіг 10 кілометрів. А наприкінці минулого року виборов бронзову медаль на міжнародних змаганнях "Ігри Героїв", що відбулися у Києві.

"Заняття спортом та мандрівки -- найкраща реабілітація для бійців АТО, -- каже Юрій. -- Велика помилка, коли починають жаліти поранених або й просто демобілізованих. Працюю над собою, щоб довести собі й людям, що в таких, як я, відчаю немає. Навпаки, є нові можливості для розвитку. Наразі мрію взяти участь у змаганнях з тріатлону та напівмарафону".

Микола ЗАВЕРУХА, газета "Експрес"

ГОЛОВНІ НОВИНИ

23.10.2018
:
показати більше