Як iз смiття зробити грошi

48 мiльйонiв кубiчних метрiв, або 10 мiльйонiв тонн, -- саме стiльки смiття накопичується за один рiк на смiттєзвалищах України. Поки купи вiдходiв у нашiй державi гниють та отруюють довкiлля, у свiтi вже давно зрозумiли: грошi не пахнуть, i навчились одержувати прибуток зi смiття, пише газета "Експрес".

Одна тонна пет-пляшок -- i вдома тепло

У той час як в Українi не знають, куди подiти мiльйони тонн вiдходiв, деякi країни так активно їх використовують, що навiть iмпортують. Ось днями Швецiя повiдомила, що в неї закiнчилося власне смiття, i вона шукає, де б це його ще закупити?

"Увесь цивiлiзований свiт давно забув, що таке полiгони з горами смiття, -- каже Марко Шпiкула, керiвник Комiтету екологiчного порятунку України. -- Натомiсть вони перетворюють його на гори доходiв.

Адже фактично будь-що можна переробити на будь-що. З паперових вiдходiв роблять новий папiр, iз пет-пляшок -- пластиковi меблi, труби. Iнше смiття спалюють й одержують енергiю, що забезпечує тепло, гарячу воду чи свiтло.

Безумовним лiдером у смiттєпереробнiй галузi нинi є Швецiя. Там переробляють 99 вiдсоткiв власного смiття, ще й закуповують вiдходи в Нiмеччинi, Бельгiї, Румунiї, Болгарiї, Iталiї. З-за кордону сюди постачають кiлькасот тисяч тонн смiття на рiк!"
      
З чого ж усе почалось у цiй скандинавськiй країнi? Швецiя -- держава, де холодних днiв у роцi значно бiльше, нiж теплих. Однак власних ресурсiв для забезпечення тепла в будинках вона не має. Тож це завжди було для країни дорогим задоволенням. Шведи пiдрахували, що одна людина за добу залишає пiвтора кiлограма смiття. Цей ресурс невичерпний, дармовий, i його можна переробляти на енергiю -- зрозумiвши це, вони започаткували успiшний смiттєвий бiзнес.

Сьогоднi спалювання вiдходiв у Швецiї забезпечує тепло у 900 000 будинках. Тонна  перероблених пет-пляшок, зокрема, "опалює" одне домогосподарство.

Частину смiття використовують для виробiтку бiогазу, на якому потiм їздить громадський транспорт. Спалюючи понад 5 мiльйонiв тонн смiття, Швецiя забезпечує дiяльнiсть 30 електростанцiй. Папiр i пластик тут також не пропаде: його переробляють на новi папiр та пластик.

"До речi, пластиковi пляшки взагалi нiхто не викидає, як i бляшанки з-пiд пива, -- каже Андрiй Здеб, українець, котрий нинi живе в Стокгольмi. -- I будiвельне смiття ретельно сортують.
Дерев'янi вiдходи здають у спецiальнi ТЕЦ, де їх спалюють в обмiн на теплоенергiю. Вигода бiльш нiж очевидна. Завдяки смiттєвому бiзнесу Швецiя економить на закупiвлi нафти та газу".

За 300 метрiв вiд кожного будинку у Швецiї є станцiї, якi приймають на переробку смiття. Шведськi торговельнi компанiї також пiдтримують екологiчну полiтику країни. Наприклад, магазини брендового одягу приймають використаний одяг, аби його не викидали у смiтник.

Смiття спалюють, але повiтря -- не забруднюють

У Європi деякi смiттєпереробнi заводи стали туристичними об'єктами. Наприклад, смiттєвий завод, який стоїть у центрi Вiдня -- улюблене мiсце для фото всiх мандрiвникiв завдяки унiкальному архiтектурному стилю.

"Крiм того, що завод приваблює туристiв, вiн -- один iз найкращих прикладiв ефективної переробки смiття, -- каже Марко Шпiкула. -- Головна особливiсть: попри те, що вiн спалює  смiття, у повiтря не видiляються жоднi шкiдливi речовини. Цього вдалось досягнути завдяки спецiальним фiльтрам, якими оснащене пiдприємство. Такi фiльтри, до речi, дуже дорогi. Їх вартiсть -- половина суми, яка потрiбна, щоб звести сам завод. Однак держава видiляє кошти на цi системи".

Смiттєспалювальний завод у Вiднi щороку знищує 250 000 тонн смiття. Вiн виробляє теплову енергiю для 107 000 вiденських будинкiв.

Був недогризок -- став гумус

"Є також технологiя, яка дає змогу переробляти харчовi вiдходи, -- розповiдає Марко Шпiкула. -- Пiсля термiчної обробки картопляне лушпиння, залишки хлiба, м'яса чи iнших продуктiв стають гумусом, яким можна пiдживлювати землю. Знаю, що були iноземнi iнвестори, якi хотiли втiлити такий проект в Українi, однак не зрослося..."

А в Китаї все вийшло! У Пекiнi бiля житлових будинкiв встановлюють спецiальнi агрегати для харчових вiдходiв. За добу викинутi туди залишки їжi стають екологiчним добривом. Ним пiдживлюють зеленi насадження мiста.

Китайцi дуже активно переробляють вiдходи. Вiдома бiзнесменка Чжан Iнь нажила статки, заробляючи на... картонних коробках. Сировину вона постачала зi США, а потiм переробляла на iншу паперову продукцiю.

Бiльшiсть китайських товарiв виготовленi з вiдходiв. Iграшки, посуд, автомобiльнi деталi -- усе це зроблено з того, що колись було смiттям.

Щоб збiльшити кiлькiсть смiттєвих вiдходiв для переробки, у китайському метро навiть ввели оплату за проїзд... пет-пляшками. 20 пляшок пасажири кидають у спецiальнi автомати на станцiях метро, а в обмiн отримують квитки.

"Голландiя також уражає масштабами переробки смiття, -- каже Орест Залипський, активiст ГО "Екозахист". --  Бiльшу частину вiдходiв голландцi переробляють на бiогаз. Тут вважають це дуже
вигiдним бiзнесом. Є як великi компанiї, так i дрiбнi, якi його провадять".

Жителi Нiдерландiв вражають не лише тим, що змогли позбутися майже 200 своїх смiттєвих звалищ, а й оригiнальним пiдходом до використання смiття.

Скажiмо, залишки кави тут не виливають, а зберiгають, щоб потiм на них вирощувати гриби, якi використовують для приготування вишуканих страв у ресторанах. Пакети з-пiд кави чи чаю також знаходять нове призначення: стають модними торбинками, якi продають у магазинах.

"Ви нам смiття -- ми вам їжу"

Один iз найуспiшнiших проектiв у свiтi з рацiонального використання вiдходiв втiлили в Пiвденнiй Америцi. Бразильське мiсто Куритиба, яке ще до середини ХХ столiття було схоже на
суцiльне смiттєзвалище, нинi одне з найчистiших на континентi.

Тут на смiттi можуть заробити не лише компанiї, якi переробляють його, а й найбiднiшi люди. Жителi Куритиби кажуть, що смiття стало для них ще одним видом валюти.

Смiттєвий проект вдалось втiлити меру Куритиби, який прийшов до влади 1971 року. Коли вiн узявся за роботу, то вiдходiв у мiстi було так багато, що деякими вулицями навiть не могли проїхати смiттєвози!

Перше, що зробили в Куритибi, -- встановили металевi контейнери, на яких наклеїли етикетки "папiр", "бiовiдходи", "пластик", "скло". Щоб люди не лiнувалися сортувати смiття, кожному за мiшок вiдходiв давали квиток на проїзд у громадському транспортi. А за бiовiдходи -- свiжi продукти.

Тепер 11 тисяч тонн смiття тут обмiнюють на мiльйон автобусних квиткiв i 1200 тонн їжi!

Юлiя Лозинська

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.11.2018
:
показати більше