Представник однієї з вірменських партій розповів про закулісся оксамитової революції

Вірмени уже не вперше протестують проти влади. Однак вперше перемагають. Попередні бойкоти закінчувалися сумно — побиттям, арештами та смертями активістів. Зокрема, у 2008-му під час одного з мирних протестів проти тоді чинного президента Сержа Саргсяна загинуло десятеро осіб, пише газета "Експрес".

Оксамитова революція, успіх якої видається фантастичним, мала чіткі правила та принципи. Їх формували різні ініціативні групи задовго до початку протестних подій у Єревані.
 
"Усе своє свідоме життя я беру участь в акціях спротиву, які передбачають позитивні зміни для моєї країни, — каже 26-річний Філіп Арзуманян, член правління опозиційної до уряду Саргсяна партії "Спадок". — Цьогоріч у лютому опозиціонери зрозуміли, що наближаються важливі події. Я відчував, що є шанс до великих змін. Адже третього треміну Саргсяна не хотів ніхто. Щоб ви розуміли, люди називали його рекордсменом з відчуття ненависті від свого народу".
 
 
Філіп Арзуманян (другий справа), Нікол Пашинян (у центрі) та інші опозиціонери після наради щодо наступних кроків у революції.
 
Спілкуємось із Філіпом в авто, я спіймала його в заторі у святковий для Вірменії день. Поки ми повільно просуваємось вулицею, з машин нам махають вірменськими прапорцями, сигналять зі словами: "Вітаю!"
 
"Отож приблизно в лютому ми стали готуватись до протестів, — каже Філіп. — На перший погляд здається, що революція виникає, наче стихія. Так, чимало рішень були імпульсивними, але розроблялися також певний план та стратегія, яка мала допомогти нам у перемозі.
 
Наприклад, на одній із нарад, стало очевидним, що ми повинні взяти площу Франції — щоб паралізувати центр міста. І не дати змогу поліції оточити протестувальників".
 
Я зауважую, що більшість вірмен, із якими спілкувалась, кажуть, що про те, як їм діяти, вони дізнавались із соцмереж.
 
"Так, завчасно було вирішено створити спеціальні сторінки в соцмережах для поширення інформації, для того, аби пояснювати людям основні цілі та ідеї, — каже Філіп. — Це дуже добре працювало. Facebook-акаунти з дня в день набирали щораз більше підписників. Соцмережі відіграли вагому роль у координації наших дій".
 
 
Опозиціонери часто консультувались між собою, щоб бути єдиними у головних принципах боротьби. Питаю Філіпа, чи не було конкуренції між опозиційними силами за те, хто має стати лідером революції. "Зрад не було", — каже він.
 
Головним правилом оксамитової революції опозиційні сили обрали миролюбність. Нікол Пашинян постійно наголошував на тому, що лише така форма протесту допоможе перемогти. І саме це чи не найбільше вражає світ — повалення влади силою народного єднання і без кровопролиття.
 
 
 
 
"Нікого не бити, не сваритись, не провокувати конфліктів, не відповідати силою на провокації. Виявляти ровокаторів та витісняти їх із протестного кола — це були основні меседжі до людей, — каже Філіп. — Вірмени знали, що можуть протестувати у будь-якій формі, яка їм до душі. Але це не має провокувати конфліктів. Грати волейбол, смажити шашлики, танцювати та співати — такі дії під час мітингів та блокування вулиць народ обирав сам". 
 
За словами Філіпа, не останню роль у протесті відіграла його назва, у якій вперше в історії Вірменії використали слово "революція".
 
"Так назвав протестні події Нікол Пашинян. Революція стала словом, яке зарядило всіх. Це було дуже сильне слово", — каже опозиціонер.
 
Поки ми говоримо, небо вкривають густі хмари, збирається на дощ. Філіп зауважує, що навіть погода сприяла перемозі оксамитової революції. Зазвичай квітень та початок травня у Вірменії дуже дощові, але цьогоріч традиційних для цього краю злив не було.
 
Більше про закулісся одного з наймасштабніших протестів у Вірменії читайте у новому номері газети "Експрес"
 
Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Юлія ЛОЗИНСЬКА, Єреван
 
Фото Юлії ЛОЗИНСЬКОЇ
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

17.11.2018
:
16.11.2018
показати більше