У квартирі Олега Стрімського стоїть верстат для нарізання стрічок, а кімнати заставлені рулонами тканин. Разом з командою херсонець виготовляє сітки для військових. Робота кипить уже не перший рік.
“До великої війни я працював різноробом, до швейної справи стосунку не мав. З літа 2022- го почав робити кікімори. Ці маскувальні костюми допомагають воїнам на фронті “злитися” з місцевістю та залишатися непомітними. Щоб налагодити процес, консультувався з іншими волонтерами, також переглядав відео у соцмережах. Спершу працював сам, а згодом до справи приєдналось кілька знайомих, — розповідає Олег Стрімський. — На матеріали пускали старі речі, мішковину, використовували й рибальську сітку. До слова, викрійки маскувальних костюмів я розробив сам. Якось за два дні ми виготовили й відправили на різні напрямки фронту понад 800 кікімор! Найбільше за них дякували снайпери й розвідники, яким часом не одну годину доводиться сидіти в засідці”.
Від осені 2024 року Олег Стрімський перейшов на плетіння маскувальних сіток. На початках за матеріал слугували вживаний одяг, постіль. Тепер фронтовий камуфляж виготовляють зі спанбонду — спеціального матеріалу, який не промокає і дуже міцний та легкий.
“Працюємо не лише вдома, а й на трьох інших локаціях. Це підвальні приміщення, там люди захищені під час обстрілів, — зауважує волонтер. — Маю в команді 30 однодумців, вони переважно пенсійного віку, у багатьох — рідні й близькі захищають країну на передовій. Працюємо щодня, без вихідних і свят. Сітки відправляємо військовим на Херсонський напрямок. Співпрацюємо із 40-ю, 34-ю та 39-ю бригадами, але якщо просять інші підрозділи, то закриваємо і їхні запити. Я власноруч змайстрував верстат, щоб швидше нарізати тканину на стрічки. З одного рулону спанбонду можна виготовити шість сіток. Купуємо матеріал за власний кошт, допомагають з грошима і небайдужі. Рахували, що собівартість однієї сітки — близько тисячі гривень. Якого кольору вона буде, залежить від сезону. Тепер літо, тому плетемо маскувальні сітки зелених відтінків.
Так, ситуація в місті важка, щодня гинуть мирні люди, нерви на межі. Але рук опускати не можна. Бо нашим воїнам на передовій набагато важче. Херсонці пережили російську окупацію і знають, що це таке. Тому ми зі своєю командою вирішили, що працюватимемо аж до нашої перемоги. І ні на секунду не сумніваємося, що вона буде”.
