Російські слідчі не змогли довести, що вони належать татарину, пише газета Експрес. Тож закрили її за відсутністю складу злочину. Протримавши перед тим за гратами максимальний термін...
— Ісмаїле, чи пам'ятаєте, як вас затримували?
— До будинку в селі Новий Світ, де я живу разом із батьками, прийшли на світанку 23 січня. На годиннику було близько п'ятої. Автомобілями оточили вулицю. У дім зайшло 7 — 8 осіб — співробітники ФСБ, ФСВП (Федеральної служби виконання покарань), міліції.
Нічого не зачитували — відразу ввірвалися у мою кімнату. Начепили наручники, кинули на підлогу. Навіть не дозволили одягнутися. Потім вивели в іншу кімнату, посадили на стілець і почали обшук.
— Чого хотіли ці люди?
— Вимагали піти з ними на співпрацю. Змушували підписати якийсь документ — я побачив, що там були імена кримськотатарською. Відмовився, мене стали лупцювати. Били сильно: один чоловік по спині, по нирках, інший у голову, в скроні. Ще один душив рушником — так, щоб не вистачало повітря, але й щоб не вмер. Знущалися сильно, з кількома підходами.
— Вас звинуватили у зберіганні патронів. Як вони опинилися в будинку?
— Під час обшуку, поки я сидів у наручниках, один чоловік — найімовірніше, оперативник ФСБ — підійшов до мого ліжка, — каже Ісмаїл Рамазанов. — Він підняв край матраца і поклав туди згорток, який дістав із кишені свого пальта. Потім, не опускаючи матраца, покликав понятих, що приїхали з ними.
Я вигукнув рідною мовою: "Щось підкинули, не беріть до рук". Звертався до батьків. Зрозумівши, що сталося, тато сказав: "Можуть і автомат підкинути". Працівник ФСБ озирнувся: "Як треба, то й вибухівку підкинемо, і танк у гараж привеземо". Ці люди — безкарні.
Читайте також: Нардеп з "Батьківщини" - доларовий мільйонер і поціновувач живопису
— Вас забрали в СІЗО. Якими були умови в ізоляторі?
— Єдиний плюс СІЗО — там уже не били. Але через завдані тілесні ушкодження у мене були проблеми зі здоров'ям. Різко стали запухати ноги, сильно боліли. Батькові вдалося передати мені потрібні ліки.
Сімферопольський СІЗО постійно переповнений. Буває, що в камері на 13 місць — 16 осіб. Хлопцям доводилося спати по черзі, деякі навчилися робити це сидячи.
Тих, хто сидів за "великими" статтями, наприклад, тероризм, тримали в "двійках" із кримінальниками. Політв'язень і, скажімо, вбивця. Так сидів Володя Балух. Ми бачилися з ним тоді, коли приїжджала Москалькова (Тетяна Москалькова, Уповноважена з прав людини РФ. — Авт.) Тоді вивели 17 "політичних" — тих, у кого були проблеми зі здоров'ям. Балух із нею першим говорив, десь півтори години. А потім вийшов і на повний голос: "Слава Україні!"
В ізоляторі я провів максимум часу — 6 місяців. Далі мусили випустити. Слідство тривало, але доказів моєї вини знайти не могли.
— Справу щодо патронів закрили. Але вам "шиють" ще й екстремізм. Наскільки це серйозно?
— Кажуть, що я пропагував екстремізм по інтернет-радіо. Під час обшуку мені й книжку підкинули — "Фортеця мусульманина". Вона є в списку заборонених. Ці звинувачення ще не зняли. Хоча мій адвокат, Олексій Ладін, уже писав клопотання в прокуратуру.
— Ісмаїле, хто ви за фахом? Що робите тепер?
— Мені 32 роки. Живу в селі. До анексії працював провідником на залізниці, їздив до Києва, Львова, Москви. У 2014 році в Москву їздити відмовився. Ми тоді вважалися Придніпровською залізницею. Але потім Україна закрила шляхи. Тут створили якусь КЖД (Кримська залізниця. — Авт.) Я говорив, що люди втратять роботу, так і сталося — 3,5 тисячі осіб залишилися без доходу. Тоді ми з батьком стали працювати на землі — вирощуємо виноград, персики, кавуни, утримуємо худобу.
— Як думаєте, чому саме ви потрапили під приціл служб?
— Я ніколи не приховував своєї проукраїнської позиції. Ми тут, у Криму, не чекаємо допомоги збоку. Допомагаємо політв'язням, збираємо гроші на сплату штрафів. Я принципова людина, я — за справедливість. І я — не сам, таких тут багато.
Читайте також: За підказкою журналістів “Експресу” у Тернополі перевірили нелегальні АЗС
