Чи є реальні причини для оголошення дефолту в Україні?

Говоримо про пораду Коломойського Зеленському не сплачувати зовнішні борги країни.

Чи є реальні причини для оголошення дефолту в Україні?

Олігарх Ігор Коломойський, якого називають патроном нового президента, порадив йому не сплачувати зовнішні борги країни. 

Як приклад, мільярдер навів Грецію, що у 2015 році відмовилася повертати МВФ 1,5 мільярда євро кредиту. Пан Коломойський також додав, що США та Євросоюз могли б списати хоч частину зовнішніх боргів України.

Деякі економісти переконані: оголошувати дефолт — неприпустимо і навіть безглуздо. Інші вважають, що це може дати поштовх економічному зростанню.

— Дуже погана порада, — вважає економіст Борис Кушнірук. — Дефолт — це відмова вчасно сплачувати свої борги. Коли його оголошують, припиняється надходження інвестицій до країни, скорочується ВВП на 3 — 4%, девальвує валюта на 30 — 50% (і тоді долар по 40 — 45 гривень стане реальністю), зростає інфляція до 25 — 30%. Як наслідок — знижуються реальні доходи населення. Це може тривати рік-два після оголошення дефолту.

При цьому дефолт не звільняє країну від зобов’язань повертати борги загалом, це просто перенесення термінів оплати. Тож нам чи нашим дітям позики потрібно буде віддавати.

— А є реальні причини для оголошення дефолту?

Б. Кушнірук:

— Жодних! Так, цього року Україна має віддати чимало — загальний обсяг платежів за державним боргом у 2019 році заплановано в сумі 415 млрд грн (14,2 млрд доларів), зокрема в іноземній валюті — близько 9 млрд доларів. І більшу частину з цього ми вже повернули.

Якщо продовжимо співпрацю з МВФ, Світовим банком та іншими кредиторами, від яких має надійти до 4 млрд доларів позик, то без проблем виплатимо решту. Якщо ні — підстрахують золотовалютні резерви. Співвідношення державного боргу до ВВП знижується і становить нині 60%. Причин для хвилювання нема.

Вважаю, що за заявами пана Коломойського стоїть особистий інтерес. Якщо буде дефолт, то дуже девальвує гривня, це призведе до падіння вартості всіх активів в Україні. Можна буде багато чого скупити набагато дешевше.

— Україна надривається, повертаючи непосильні борги. А чотири роки тому Греція оголосила дефолт перед МВФ. І встояла ж?

Б. Кушнірук:

— Це не до порівняння. Греція — член ЄС, вона отримала велику допомогу від спільноти (з 2010 по 2015 рік Євросоюз і МВФ виділили цій країні кредитів майже на 250 мільярдів євро. — Авт.). Там ходить євро, стабільність якого забезпечується економікою всієї Європи, передусім — Німеччини, що є локомотивом ЄС. А якщо ми оголосимо дефолт, то забезпечити курсову стабільність не зможемо. Наша економіка надто слабка. Для нас більш показовий приклад Аргентини, яка за свою історію вісім разів оголошувала дефолт, зокрема, у 2001 році — на 100 млрд доларів. Тоді уряду довелося заморозити депозитні рахунки аргентинців, країна занурилася у масові протести. І це в неї немає такого північного “сусіда”, як у нас...

А якщо ми оголосимо дефолт, то забезпечити курсову стабільність не зможемо.

— І донині Аргентина живе від дефолту до дефолту, бо має таку саму сировинну структуру економіки, як Україна, — зауважує економічний експерт Віктор Скаршевський. — Жодних реформ не відбувається, дефолт не привів до позитивних наслідків. Навпаки, в Аргентині фіксують дуже суттєвий відтік іноземного капіталу. До речі, за останні 60 років 34 країни оголошували дефолт, п’ять з них — двічі. На мою думку, маємо не оголошувати дефолт, а ініціювати реструктуризацію боргів і часткове їх списання.

— Чому?

В. Скаршевський:

— Бо з таким борговим навантаженням (понад 40% доходів бюджету йде на погашення боргів) на серйозне економічне зростання розраховувати не варто. Наш ВВП підвищується на 2 — 2,5% щорічно. Це дуже мало. Світовий банк спрогнозував, що за такого темпу Україні знадобиться понад 50 років, аби досягти рівня доходів бодай сьогоднішньої Польщі.

Поки що ми в змозі обслуговувати свої борги. Але завтра може погіршитися кон’юнктура зовнішніх ринків, як у 2008 — 2009 чи у 2014 — 2015 роках, і тоді робити це буде дуже важко.

Варто сідати за стіл переговорів із кредиторами, пропонувати їм перенести на 7 — 10 років погашення основної суми боргу та зменшення відсотків. Але має бути чітка стратегія, план, як держава зароблятиме, на що витрачатиме вивільнені кошти, яким чином віддаватиме борги.

Хоча навіть це не гарантує нам економічного піднесення. У 2015 році в нас був свого роду технічний дефолт, ми реструктуризували 15 млрд доларів, 3 млрд доларів боргу кредитори тоді списали Україні. Але вивільнені кошти, на жаль, “проїли”.

Радимо до вашої уваги також текст про те, що кажуть про нового керівника АП Андрія Богдана у його рідній школі?

Найважливіше

17.08.2019
:
Актуальне
Пенні Прітцкер, міністерка торгівлі США за часів Обами

У родині Прітцкерів є одне правило: хоч би що ти робив, роби це добре.

17.08
Актуальне
Фото pexels.com

“Експрес” отримав десятки скарг від читачів, яким газзбути відмовляють у перерахунку.

17.08
Актуальне
Фото УНІАН

Скільки разів водій попадеться за порушення правил розмитнення, стільки разів платитиме штраф. І він не звільняє його від обов'язку розмитнити автомобіль на іноземній реєстрації.

17.08
показати більше