Якщо ви захворіли і сподіваєтеся безперешкодно отримати допомогу від сімейного лікаря, приготуйтеся до потрясінь, пише газета Експрес. Цілком можливо, через завантаженість лікар швидко вислухає по телефону ваші симптоми і поставить діагноз. Або ж узагалі не братиме слухавки, ви ж тим часом лежатимете з температурою під 40. А ще, можливо, до вас завітає не той лікар, з яким підписали декларацію. І поставить діагноз "про всяк випадок". Так! Усе це — реальні ситуації, як показує практика.
З початком сезону осінніх застуд у сімейних лікарів відчутно побільшало роботи. За новими правилами, тепер дільничних не можна викликати додому, як раніше. Цю модель МОЗ запровадило нещодавно — наказом №157.
Дотепер пацієнт, захворівши, телефонував у реєстратуру поліклініки та викликав лікаря додому. За новими правилами, дзвонити слід до лікаря — і телефоном вирішувати, чи є потреба у візиті додому. На практиці це перетворюється на абсурд, переконалася журналістка "Експресу".
...Увечері моя дитина стала млявою, покаржилася, що болить голова. Я поміряла температуру — градусник показав 39,2. Дала їй протигарячковий засіб, але до ранку температура знизилася лише до 38. Тож набрала номер реєстратури поліклініки, щоб викликати сімейного лікаря. Мені пояснили: тепер такої послуги нема. Треба дзвонити лікареві — він вирішить, чи є потреба у візиті до хворого додому.
Телефоную до сімейного лікаря. Описую симптоми. Лікарка припускає, що це вірус, призначає жарознижувальне та противірусне. Наступного дня температура впала до 37,2, на мигдаликах з'явилися білі цятки, дитина жалілася, що їй боляче ковтати. Телефоную лікарці. Вона знову робить припущення: або ангіна, або стоматит. Радить полоскати горло. А якщо температура не знизиться — дати антибіотики.
Вуаля! Діагноз телефоном! Хіба ж не абсурд? Як можна поставити діагноз, не оглянувши дитини? І це тоді, коли маємо чимало випадків дифтерії, грипу, коли медики закликають "не займатися самолікуванням" і при першій підозрі звертатися до лікаря! А якби справді була якась небезпечна хвороба? А якби дитині після призначених телефоном препаратів погіршало?..
Цей випадок — непоодинокий, показує практика.
"Дев'ятимісячна донечка підчепила вірус. Температура підвищилася до 38 градусів, кашель викликав блювання, — розповідає Наталія Арсенович із Рівненщини. — У реєстратурі сказали, що лікарі не ходять на виклики, треба йти в поліклініку. Не розумію, як так? Немовля хворе, його лікувати потрібно, а довелося у вітряну, дощову погоду нести в поліклініку..."
"У моєї дитини виникли проблеми із сечовипусканням. Я телефонувала нашій сімейній лікарці, але вона не брала слухавку, а потім не передзвонила, — розповідає Марія Матола, жителька Воловецького району Закарпаття. — Наступного дня повезла дитину в районну лікарню. Потрапила до іншого лікаря, тому що наша, як виявилося, у відпустці. Призначили аналізи, лікування і відпустили додому.
Через декілька днів у дитини підвищилася температура до 39,8. Свекруха саме була в районному центрі й пішла у приймальне відділення, щоб викликати нам "швидку". Там їй сказали, що машина не має права їхати, якщо у дитини така температура. Порадили дати щось проти гарячки і чекати на сімейного...
Я зателефонувала до лікарки, що призначала лікування. А вона сказала: негайно до лікарні! Якби ще трохи зачекала вдома, у дитини судоми почалися б..."
Ірина Галісевич із тернопільського міста Бережани теж не радіє новаціям медреформи. У неї — двоє дітей, одно- і трирічна. Малюки кашляли, тож пішла з ними на прийом до сімейної лікарки, з якою підписали угоду. Виявилося, вона у відпустці.
"Медсестра повела нас до лікаря, який на час відпустки заміняє нашу. Однак у кабінеті його не було. Пішли у третій кабінет, — розповідає жінка. — А там лікарка стала претензії висувати, мовляв, чому вона має оглядати моїх дітей, ми ж не з нею угоду уклали. Довелося вмовляти. Вона таки оглянула малих, але дуже поверхово. Виходить, якщо нема вашого лікаря чи зв'язку з ним, то не факт, що вас приймуть і призначать лікування!"
Мама однорічного Дем'яна Ірина Виноградська мешкає в одному із сіл біля Львова. "У нашій сільській амбулаторії дві лікарки. До однієї стояла черга, коли підписували декларації. А от до іншої люди бояться йти, бо зарекомендувала себе як малокомпетентна", — розповідає жінка.
Коли син захворів, Ірина зателефонувала до сімейої. "Лікарка пообіцяла прийти до нас додому. Але прийшла її колега! Бо наша — зайнята... Діагноз не поставила. Лікування призначила зі словами "але перепитаєте у своєї сімейної". А так звана своя передзвонила мені лише на третій день, коли ми із сином уже лежали в лікарні..."
"У мого сина змішана форма ДЦП і 4-й ступінь глухоти, — розповідає 40-річний Ігор Борецький з Рогатина. Вони з дружиною були на реабілітації у Карпатах. — У дитини раптово підвищилася температура до 38,5. Оскільки син схильний до судом, дружина дала протигарячковий засіб. Він не подіяв, тому черговий лікар вколов "трійку" (анальгін, димедрол, но-шпа) — і температура спала.
Через 12 годин вона знову підскочила до 39,5, "трійку" повторили. Наша сімейна лікарка, що перебувала за 160 кілометрів від Буковеля, порадила звернутися по допомогу до Івано-Франківської обласної дитячої лікарні. Ми кинулися до чергових приймального покою. А вони стали вимагати скерування з дитячого відділу за місцем проживання. "Не маєте? Тоді звертайтеся до сімейного лікаря, прийняти вас не можемо — такі тепер вимоги", — відповіли нам.
Після численних прохань сина оглянув черговий педіатр. Однак госпіталізувати без скерування відмовились. Відправили до обласної клінічної інфекційної лікарні. Там оглянули — і послали назад! Із хворою дитиною на руках ми ще кілька разів їздили від одної лікарні до іншої".
"Медреформа абсолютно порушує права пацієнта на вчасну та об'єктивну медичну допомогу, — каже лікарка Наталія Коломієць, членкиня Ліги захисту громадянських прав. — Система дільничих лікарів, яка діяла в нас раніша, — частину дня лікарі сиділи в кабінеті й приймали пацієнтів, а в інший час ходили на виклики, — насправді була непоганою системою організації охорони здоров'я.
І от ми раптом почали перебудовуватися на американську систему охорони здоров'я, не враховуючи різниці між Україною і США. Таке псевдокопіювання може мати для пацієнтів фатальні наслідки".
Експертка нагадує, що пацієнти мають право вимагати від лікаря, щоб він прийшов на виклик. "Температура — 39? Тиск — за 200? Ці стани вимагають огляду лікаря та призначення адекватного лікування очно, а не телефоном".
