"Єпископське облачення у нас і в Константинополі ідентичне, це не новий (сталий) стиль, деякі елементи одягу увійшли в ХV — XVI столітті, а деякі збереглись з апостольських часів, — розповідає в коментарі газеті Експрес отець Іван Сидор. — Спершу єпископ вдягає підрясник (чорного кольору), зверху — підсакосник (білого кольору), тоді — епитрахіль (надягається через голову на шию, символізує благодать, яка сходить на священнослужителя.
Також це символ того, що Ісус Христос взяв на плечі гріховну людську природу, яку зображають на іконах в образі ягнати). Потім — пояс, на руки надягають поручі (симворлізують шнурки, якими зв'язували Ісуса Христа перед Його стражданнями), через плече — палицю (символізує духовний меч — за аналогією, як воїни носили меч через плече), на верх — сакос (найбільша частина одягу — від шиї донизу, традиційно на ньому є 33 фібули гудзики, їх кількість нагадує про вік Христа). Поверх надягають омофор — довгий плат, прикрашений хрестами. Одягаючи кожну річ, священик читає відповідну молитву.
На митрі (головний убір) є ікони, по центру — Спасителя, позаду — розп'яття, по боках — Богородиці й Івана Хрестителя (чи Миколи Чудотворця). Може бути зображено орла — це символ Візантії, двоголовий орел був на гербі Константинольського патріархату.
Також владики та єпископи під час богослужінь тримають жезл.
Залежно від свята, обирається колір облачення, наприклад, на Різво Христове, Водохреще — білий колір, в день мученика — червоний, звична дата — золотий. Шиють такий одяг із парчі, займаються цим у монастирях, спеціальних майстернях, навіть є священики, які мають такий дар. Ціни на одяг — від 2,5 тисячі гривень, на митру — від 2 тисяч (дорожче коштують вироби, на яких ікони писані вручну, чи оздоблені коштовнішим камінням).
Також єпископи на грудях носять хрест і панагію — кругла ікона Богородиці. А от предстоятель Церкви, що стосується й Митрополита Епіфанія, носить хрест і дві панагії".
Нагадаємо, миро для ПЦУ варитимуть за кордоном
