31 жовтня 1996 року мiж шiстьмома країнами було прийнято стратегiчний план дiй з метою об'єднання зусиль i спiвробiтництва по захисту Чорного моря вiд забруднення. Вiтодi саме сьогодні вiдзначається Мiжнародний день Чорного моря.
Відомо, що площа цього моря становить 422 тисячі квадратних кілометрів, найбільша глибина сягає 2 245 метрів, а на глибині нижче 150 метрів органічне життя відсутнє. А в якому зараз стані Чорне море, чому потребує захисту?
- Можу вас запевнити, ще у другій половині минулого століття Чорне море було чистим. Але із активним розвитком сільського господарства, технологій, урбанізації - все змінилось, відтак у море потрапляє багато фосфору й азоту. Їх надлишок і призводить до надмірної активності фітопланктону, - говорить для Експрес-онлайн Юрiй Дєньга, керiвник вiддiлу аналiтичних дослiджень та органiзацiї монiторингу Українського наукового центру екологiї моря. - Як наслідок, швидко розвиваються водоростi.
А коли фітопланктон починає активно цвісти, зупинити цей процес взагалі неможливо. Водорості насичують воду киснем, але коли їх стає вкрай багато, рівень кисню знижується. Тоді водорості починають розкладатися, гнити, а у воду поступає сірководень.
Якщо риба не встигає з цього місця піти, вона гине. Зокрема таке явище негативно позначається на популяції хамси. Вже траплялися випадки, коли заради порятунку риба по дну рухалась туди, де є кисень. І виходила до пляжу, відпочиваючі тоді руками збирають бичків та камбалу.
-- Є інші проблеми?
-- Судна мають баластовi води, які можуть виливати у Чорному морi. Разом iз цими водами в море потрапляє чимало так званих прибульців. До прикладу, ще 30 рокiв тому у нас з'явився мешканець Японського моря -- рапан, тепер ми займаємось його промисловим виловом.
Понад десять рокiв тому з Карибського моря до нас потрапила медуза мнемiопсис, яка надто швидко поїдала планктон - харчову базу цiнних видiв риб. Нею ж нiхто iз морських мешканцiв не ласував, тому в якийсь момент створилась загрозлива ситуацiя. Проте з часом ми отримали з Атлантики iншого гостя - хижака, мова про медузу берое, вона й вiдновила рiвновагу.
- А які дії можуть допомогти покращити стан моря?
- Країни ЄС заборонили використання миючих речовин, які містять фосфор. Це робиться в тому числі для порятунку Дунаю, а оскільки ця річка є основним джерелом забруднення Чорного моря, такі дії мають позитивно вплинути і на стан води у Чорному морі. Більше того, довкола Дунаю в Європі ведеться активна робота з очистки відходів. Наприклад, там встановлюють додаткові установки для зниження концентрації азоту й фосфору у залишках людської життєдіяльності.
Якщо ж нічого не робити, наслідки вже зараз можна передбачити. Є таке поняття "асиміляційна ємкість", йдеться про ту кількість речовин, яку море може переробити без шкоди для живих ресурсів. Якщо цю межу перетнути, запуститься процес зменшення біорізноманіття. Тоді замість мідій в морі будуть лише мушлі, почнеться мор риби (таке вже траплялось). Тож зараз море нас попереджає про те, що потрібно вдаватися до активних дій задля порятунку його екосистеми.
І хоча останнім часом країни Чорного моря зменшили кiлькiсть вiдходiв та органiчних речовин, що потрапляють у море, завдяки тому, що пiдприємства обладнали системами бiологiчної очистки, і вода у море почала поступати значно чистiшою.
Та нам ще є куди рухатись. Адже процес вiдновлення бiологiчних ресурсiв є дуже повiльним. Якщо в 1960-тих роках в наших водах була скумбрiя, у 1980-тих вона зникла. З осетровими ситуацiя є вкрай загрозливою, хоч ця проблема має загальносвітовий масштаб.
Кілька років тому до берегiв Болгарiї, Румунiї та Одеської областi повернулась ставрида. Також у нас знову з'явився морський коник, вiдновилось чимало видiв планктонинх органiзмiв, збiльшилась кiлькiсть камбали. А головне, довкола судiв знову плаває багато дельфiнiв. А збiльшення їх популяцiї свідчить про те, що вода
стала чистiшою i харчування для риби стало бiльше.
