Він не раз казав мені в інтерв’ю, що мріє знову полетіти в космос. Тому й прагнув тримати себе у формі: кілька разів на тиждень бігав крос. А 31 січня 2018 року з пробіжки в парку не повернувся...
“Льоня через день бігав по десять кілометрів, — розповіла в ексклюзивному інтерв'ю газеті Експрес Віра Каденюк, вдова українського астронавта. — Протягом сорока п’яти років! У нього навіть книжечка була, куди він записував свій хронометраж. Колись сказав мені: “Я вже чотири рази пробіг довкола екватора!”
А того дня, 31 січня, одягнувся й каже: “Мамуля, я біжу. Буду через півтори години”. Я пішла собі на ринок, коли ж повернулась, бачу — чоловіка ще немає. Подумала, що він просто затримався, адже біля під’їзду його часто зустрічали шанувальники. Я спустилась униз, щоби “рятувати” Льоню, а там — поліція: “Ходімо з нами, вашому чоловікові погано”. Ми відійшли від дому двісті метрів, і я побачила тіло, накрите чорним простирадлом... Як написали потім у свідоцтві про смерть: раптова зупинка серця. Інфаркт!
І не дивно, розумієте? Спочатку помер його тато, потім мама, далі брат, який був на три роки старшим, опісля брат-двійнюк. (Вони з Льонею народились разом, але були не близнюками, а, власне, двійнятами). Він теж помер під час бігу! Раптово впав й усе. Льоня всіх ховав, про все дбав і приїздив на могилки. Ніхто не думав, що... Ну, доля, мабуть, така. Дуже важко мені!
Перепрошую, може, я плутано щось говорю. Ось так сталося.
Він був не просто льотчиком-випробувачем першого класу, космонавтом і таке інше, а ще й чудовою людиною! Дуже доброю, дуже м’якою, дуже порядною. Льоня ніколи не думав про себе. Ні-ко-ли. Він думав про те, як комусь допомогти та що корисного зробити...
От ви знаєте, що він підгодовував безхатьків? Міг повернутися з вечірньої прогулянки (любив перед сном хвилин 20 — 25 походити) і з порога: “Слухай, там якийсь чоловік на вулиці сидить голодний. У нас є ковбаска чи щось іще? Дай-но я йому віднесу”. Таким от Льоня був добрим! Причому як у ставленні до людей, так і до тварин. Скажімо, у нас дванадцять років був собака — німецький боксер. А в сусіда — два стаффордширські тер’єри, яких він привіз з Америки. Одного разу, коли я гуляла з Аяксом, той чоловік нацькував їх на нашого пса. Вони його просто порвали! Ми дуже довго лікували боксера, але він усе-таки помер. І ось Льоня просидів із ним — мертвим — цілу ніч. На лоджії. Обнявши. Потім ми Аякса повезли до лісу та поховали...
Ви знаєте, я раніше ніколи ніде не виступала і старалась не давати інтерв’ю. Та мені прикро, якщо люди не знатимуть, яким насправді був Льоня... Навіть якби хотіла згадати про чоловіка щось погане, нічого не можу".
Повне інтерв'ю з дружиною Леоніда Каденюка — про маловідомі факти з біографії чоловіка, ставлення до НЛО, конфлікт за спадщину та незбудований пам’ятник космонавту — читайте у новому номері газети Експрес.
