Люди називають його місцевим Хатіко і щиро вболівають за долю чотирилапого, пише газета Експрес. Багато небайдужих пробували подружитися з ним і забрати додому, але тварина втікає на те саме місце.
Пенсіонер Іван Семенина із села Великий Глибочок зі сльозами на очах розповідає про велику трагедію маленького собачого серця. Залишили тварину біля стели з написом "Великий Глибочок". Поряд — лісосмуга. Пан Іван помітив собаку ще в середині жовтня, коли віз доньку на роботу в Тернопіль.
"І я, і багато інших людей зупиняються, кличуть його, але він втікає, не хоче йти, — каже чоловік. — Я щодня приїжджаю і привожу йому їсти, багато інших небайдужих також привозять харчі. Він не наважується одразу їсти, втікає в зарослі. Коли ж людина відходить, починає куштувати.
До слова, собаці тут навіть будку поставили, щоб міг сховатися від холоду, але він туди не залазить".
Пан Іван пробував вгадати кличку, на яку чотирилапий обізветься, а тоді вирішив, що називатиме його Чорний Бім. Та невдовзі, коли собака підпустив до себе ближче, помітив, це "дівчинка". Тож тепер з любов’ю кличе її Бімка. Інші люди кажуть, що Бімці більше пасує кличка Хатіко.
Вдома у пана Івана три коти і дві собаки. Усі вони були знайдені на вулиці.
"Ми з дружиною колись виходили кокер-спанієля, якого збила машина, — пригадує чоловік. — Коли я працював у пекарні, то підібрав двох собак і дав їм веселі клички — Слойка і Круасан. Собаки — дуже вірні друзі. У нас в родині було таке: коли помер мій дідусь, то собака не відходив від його могили і помер від туги".
І в сніг, і в дощ Бімка-Хатіко не покидає свого поста. У селі обіцяють турбуватися про неї, доки хтось не приручить або ж не повернеться колишній господар, на якого вона так віддано чекає.
Фото: Медіатоп
Юлія ТОМЧИШИН
