Є думка, що при скороченому робочу тижні люди зможуть ефективніше зосереджувати увагу, а якість і продуктивність праці зростуть. Чи реально запровадити такий графік у нас? Які плюси та мінуси цієї ідеї?
Говоримо про це із Русланом Бельтюковим, засновником школи керівників бізнесу, президентом Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу, Юрієм Гаврилечком, експертом Фонду суспільної безпеки, Наталією Бородачовою, віце-президенткою Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс", та Ольгою Пищуліною, провідною експерткою соціальних і гендерних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
— Які переваги чотириденного робочого тижня?
"Чимало світових компаній експериментально запровадили такий формат і тепер наводять переконливі аргументи за нього, — розповідає "Експресу" Наталія Бородачова. — Зокрема, коли людина більше відпочиває, її робота стає ефективнішою. Погоджуся, адже сучасній людині треба мати більше вільного часу для саморозвитку і відпочинку.
Р. Бельтюков: — Наприклад, у компанії Google — 4-денний робочий тиждень. За корпоративною культурою компанії, 20% робочого часу працівник витрачає на саморозвиток або відпочинок. Як бачимо, така система ефективна, адже з кожним роком компанія стає успішнішою. Люди працюють добре, адже мають час для того, що їм подобається, за межами офісу.
Ю. Гаврилечко: — Велика частина роботи в сучасному світі пов'язана з інтелектуальною діяльністю. Що більше часу людина відпочиває, то ефективніше працює.
— Які недоліки скороченого робочого тижня?
О. Пищуліна: — Мінус один день на тиждень — це мінус 52 дні на рік. Вважаю, що такі втрати робочого часу на кожного працівника серйозно вдарять по економіці країни. Перехід на чотириденний робочий тиждень може призвести до скорочення доходів громадян, коли економічна ситуація у країні нестабільна. І якщо в окремих населених пунктах чи компаніях ця модель може бути ефективною, то у масштабах України вона, на мою думку, не спрацює.
Крім того, після трьох поспіль вихідних — п'ятниці, суботи, неділі — людям у понеділок буде дуже важко налаштовуватися на роботу. Хіба що якось розділяти ці дні — наприклад, робити додатковий вихідний у середу.
— Дослідження свідчать, що чимало часу українці просто просиджують на роботі. То, можливо, краще платити не за час, а за виконану роботу?
— У деких сферах зайнятості це може бути ефективно. Утім, наприклад, касир працює у магазині, він має пробивати чек постійно, коли є клієнти. Тож як йому можна платити лише за результат? На кожному підприємстві своя специфка.
— Кому підходить модель скороченого робочого тижня?
Р. Бельтюков: — У 4-денному режимі в Україні можуть працювати лише високоефективні компанії, якими керують освічені люди. Вони спроможні перепланувати процеси: хто коли і що має робити. Люди будуть більше відпочивати, приділятимуть увагу розвитку. Нині так працює тільки IT-сфера.
Але там загалом інший підхід до робочого процесу. У компаніях IT-сфери чітко моніторять роботу кожного, з персоналом працюють психологи, вимальовують картину кар'єрного розвитку. Обов'язки розподіляють так, щоби люди доповнювали одні одних, кожен мав роботу, яка йому подобається і вдається. Адже тільки таку виконуєш успішно, із завзяттям, а не для годиться.
Тож, перш ніж задуматися про 4-денний робочий тиждень, компаніям слід перейти на ефективніші системи управління. Вони дадуть хороший результат.
— Скільки днів на тиждень працюють у ЄС?
Ю. Гаврилечко: — У Європі середній показник робочого тижня становить 38 годин. Зокрема, у Бельгії, Німеччині, Італії працюють 38 годин на тиждень, у Данії — 37, у Фінляндії 37,5 години. У нас робочий тиждень триває 40 годин, як у Польщі та Румунії.
