У Стамбулі відбувся Синод Константинопольського патріархату, пише газета Експрес. На цьому зібранні продовжили обговорення процедури надання автокефалії Православній Церкві в Україні.
Тим часом в експертних колах далі розвінчують міфи про Російську Православну Церкву. Чи надано їй томос, яким чином вона була названа Руською і як співпрацювала зі спецслужбами? Детальніше — релігієзнавці Олександр Саган, Дмитро Горєвой і Руслан Халіков.
— Панове, нагадайте, за яких обставин постав Московський патріархат?
Д. Горєвой: — У Московському патріархаті за початок своєї Церкви вважають Хрещення Київської Русі у 988 році. Хоча тоді ще не було ні Москви, ні московського патріарха. Після татарської навали на Русь православний митрополит самовільно переїхав на північ. У середині XV століття московський князь відкинув кандидатуру Константинополя на пост митрополита й обрав на нього місцевого, лояльного до себе єпископа. Вселенський Патріарх цього не визнав і назвав московського митрополита розкольником. Натомість було висвячено канонічного київського митрополита, який правив у Києві.
У Москві не хотіли визнавати невдачу і відмовитися від древньої церковної кафедри, а тому теж використовували титул "Митрополит Київський і всієї Русі". Виникла церковна колізія, коли було два митрополити київські, але один правив у Києві, а другий — у Москві. Причому останній був нелегітимним. У невизнаному статусі московська Церква перебувала понад сто років. Лише у 1590-му Вселенський Патріарх, якого перед тим понад рік тримали у в'язниці, надав грамоту, у якій
визнавався патріарший статус місцевого єпископа Іова.
Р. Халіков: — Томосу як окремого документа про автокефалію московській Церкві не було надано. Та її автокефалію фактично визнали через поновлення відносин із константинопольськими патріархами та проголошення Іова московським патріархом.
— Чому і коли саме Петро І скасував патріархат і запровадив Синод?
Д. Горєвой:
— Після смерті московського патріарха Адріана у 1700 році Петро I заборонив обирати нового очільника. А вже у 1721-му прийнято закон про правові засади Православної Церкви в Російській імперії, яким офіційно скасовувалося патріаршество. Відтоді головним повноважним органом став Святіший урядовий синод, куди, крім духовенства, входив обер-прокурор — світський чиновник, якого призначив імператор.
Р. Халіков:
— Святіший синод був частиною імператорського уряду. Ймовірно, Петро І розглядав його створення як одну із спроб підкорення Церкви світській владі. Цікаво, що помічниками царя в налагодженні діяльності Синоду виступили народжені на українських землях Стефан Яворський та Феофан Прокопович.
Синод виступав від імені Церкви аж до 1918 року, коли був відновлений інститут патріаршества.
— Чи співпрацювала Церква у радянські часи із спецслужбами?
О. Саган:
— Є документ, який підтверджує, що делегатів на Архиєрейський собор для обрання Патріарха Московського і всієї Русі визначали комісари держбезпеки СРСР. У ньому чітко написано: "Важно обеспечить, чтобы в числе намеченных кандидатов преобладали агенты НКГБ, способные провести на соборе нужную нам линию".
Формально московських патріархів у радянські часи обирали на помісних соборах. Зрозуміло, що без погодження з органами держбезпеки цей процес не відбувався. І без відповідної візи ніхто не міг бути висвячений на єпископа.
Р. Халіков:
— До речі, радянська влада розгорнула репресії щодо духовенства та єпископату й унеможливила обрання нового глави Церкви після смерті патріарха Тихона у 1925 році. Але під час війни Йосиф Сталін погодився змінити позицію і у 1943 році патріархом обрали Сергія (Старгородського).
О. Саган:
— І він був обраний за погодженням влади! Ця людина підписала декларацію про співпрацю із радянським режимом. А єпископи і священики Російської Церкви, які змогли втекти із більшовицької Росії за кордон, називали це сергіянською єрессю.
— А звідки взялась назва "Руська Церква"?
— У вересні 1943 року Сталін і перейменував її з Російської Православної — на Руську Православну Церкву з претензіями на всю Русь — і Київську, і Білу, і Червону. Наслідки цієї реформи пожинаємо дотепер.
