Йдеться про продаж землі сільськогосподарського призначення. Як сказав заступник керівника президентського офісу Олексій Гончарук, наразі тривають переговори зі Світовим банком щодо моделі відкриття ринку, зокрема, щодо дозволу на купівлю землі іноземцями та лімітів купівлі.
Передбачають, що скасування мораторію приведе до прискорення економічного зростання країни на 0,5 — 3% щороку.
Чи готова країна до запуску ринку землі? Які проблеми можуть постати, якщо мораторій скасують уже до кінця року? На цю тему дискутуємо з Михайлом Соколовим, заступником голови Всеукраїнської аграрної ради, Андрієм Мартином, завідувачем кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України, та експертом ринку Олегом Нів’євським.
— Чи готова Україна до скасування мораторію на продаж землі?
А. Мартин:
— У країні вже давно успішно діє ринок земель несільськогосподарського призначення, а також “непідмораторних” сільгоспземель (ті, на які не поширюються встановлені законодавством обмеження). А весь сенс мораторію зводиться лише до того, що звичайним громадянам держава заборонила розпоряджатися земельними ділянками, які перебувають у їхній приватній власності. Це нонсенс! Для того, щоб завершити земельну реформу, залишилося тільки запустити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення, який дотепер штучно стримується регулярно продовжуваними заборонами.
О. Нів’євський:
— До речі, мораторій на продаж землі досі діє лише у декількох, переважно бідних країнах — у Конго, В’єтнамі, Білорусі, Північній Кореї, Кубі, Венесуелі, Таджикистані.
М. Соколов:
— А на мою думку, Україна ще не готова до скасування мораторію.
— Чому?
— По-перше, повинні нормально працювати кадастри. У землі, яку треба буде продавати, мають бути кадастрові номери. Згідно з даними Держгеокадастру, 20% землі, що належить фізичним особам, у кадастр не внесено. Буває, що ділянки накладаються одна на одну сотнями гектарів! Варто ухвалити закон, який би прописав чіткі правила, як розв’язувати спірні ситуації, коли ділянки накладаються.
По-друге, відомо, що наші малі фермери не мають грошей, щоб купити землю, не мають доступу до кредитування. Якщо хочемо запустити ринок землі, спершу маємо розробити і втілити механізм, який дасть змогу їм кредитуватися. В іншому разі запустимо процедуру лише для багатих.
— Можливо, у законі про відкриття ринку землі варто прописати й певні обмеження?
А. Мартин:
— Так. На мою думку, право купувати землі сільгосппризначення повинні мати лише ті, хто справді на них працюватиме, — фермери та підприємства, які більшу частину доходів отримують від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва. По-друге, площа землі у власності пов’язаних осіб не має ставати великою настільки, щоб було вигідно здавати її в оренду, а не працювати на ній самостійно (залежно від регіону це — від 30 до 150 гектарів).
О. Нів’євський:
— Але ж що більше буде обмежень, то гірше почуватиметься ринок, земля як товар коштуватиме дешевше. Не бачу й потреби обмежувати купівлю певною кількістю гектарів. Монопольна загроза постає, коли у власності акумулюється понад 35% ринку. Коли встановити таке обмеження, то навпаки з’являтимуться корупційні схеми.
— Чи багато людей будуть готові продати свої паї?
— Згідно з дослідженнями, тільки 10% пайовиків хочуть продати свою землю, тобто із 27,7 млн га земель, які перебувають у приватній власності, може бути продано до 3 млн га. Цим правом скористаються переважно ті, хто живе у містах, бо земля їм не потрібна. А більшість українців не поспішатиме продавати свою ділянку. Зокрема, тому, що селяни сподіваються: після відкриття ринку землі зросте орендна плата і можна буде непогано заробити, не втрачаючи права власності на неї.
— Яка ймовірність, що цього разу мораторій таки скасують?
А. Мартин:
— Велика, як ніколи. Президентські та парламентські вибори кардинально змінили політичний ландшафт країни. Практично всі захисники мораторію здобули доволі низьку підтримку населення. Тому нині наша країна має доволі непоганий шанс лібералізувати земельні відносини та раз і назавжди розвіяти усі навколоземельні міфи.
Читайте також про те, чому американський центробанк пом’якшує грошово-кредитну політику і чи вплине це на гривню.
