Незасвоєні уроки Майдану

Чому життя у країні не складається так, як ми сподівалися, і як можна виправити помилки?

Незасвоєні уроки Майдану

П’ять років тому українці вийшли на Євромайдан — боротися за право на європейське майбутнє, успішну країну, добробут та повагу до прав людини, пише газета Експрес. Сьогодні ж чимало учасників тих подій — розчаровані. Революція не допомогла нам реалізувати мрію про успішну країну. Чому все так склалося?

Запрошуємо до дискусії доктора історичних наук, професора Ярослава Грицака, доктора філософських наук, та екс-голову міжнародного фонду “Відродження” Євгена Бистрицького.

— Чому через п’ять років після Майдану серед людей панує розчарування?

Є. Бистрицький:

— Бо реформи просуваються значно повільніше, аніж мріяли учасники Революції Гідності. Корупцію не подолали. Справжньої реформи системи судочинства, на жаль, не провели. Не було зроблено кроків до відділення бізнесу від політики. Навіть рівність політиків і суспільства, яка була на Майдані, не збереглася.

Читайте такожЗ фракції Опоблоку вийшли три нардепи

Я. Грицак:

— Існує так званий залізний закон олігархії. Він полягає у тому, що демократія рано чи пізно перетвориться у владу кількох — найсильніших чи найбагатших. Революція завдає системі ран. Але вони виявляються несмертельними.

Система перегруповується й існує далі. Ми розплачуємося за брак реформ. Є дослідження, які показують: що повільніші реформи, або що менше їх роблять, то більше шансів втрапити в це порочне коло олігархії.

— Чому так багато залежить саме від реформ?

— У суспільне багатство можна лише застрибнути, а не повільно зайти. А це означає радикальні швидкі реформи за короткий час — те, що робила Польща наприкінці 1980-х, те, що робила Грузія після своєї революції. Економіка сама себе за волосся з болота не витягне.

Читайте такожГлаві Нацбанку приватна фірма виплатила чималі дивіденди

— Як гадаєте, з яких причин нам не вдається змінити країну на краще?

— Не відбулися ще зміни в головах громадян. Людська свідомість завше відстає від розвитку подій. І ми не були готові ані до першої, ані до другої революцій. Дуже часто, коли доходить до радикальних змін, люди вважають, що ці зміни не мають стосуватися їх. Ми можемо досить зручно почуватися навіть за браку реформ, входити у режим виживання.

Цього року Україна, згідно з даними МВФ, стала найбіднішою країною Європи, упавши нижче за Молдову. Це дуже поганий показник. Але ми будемо скаржитися на комуналку, ненавидіти уряд — і залишатися “диванною сотнею”. Щоби люди почали діяти, має бути якась дуже висока загроза.

Які уроки варто винести з Євромайдану? Та що робити пересічним українцям, щоби наблизити втілення мрії про ідеальну країну? Відповіді на ці та інші запитання читайте у новому номері газети Експрес (сторінка 3).

Нагадаємо, активістів, яких затримали вчора, 21 листопада, біля Будинку профспілок, відпустили