"Чин Йорданського відвідування священиком парафіян згадується ще в давніх церковних книгах, — каже в коментарі газеті Експрес протоієрей Михайло Сивак, проректор Православної богословської академії ПЦУ. — Ймовірно, ця традиція започаткована ще з IV століття, коли і Різдво, і Богоявлення відзначали в один день. Тоді освячувалась вода, вважалося, що на неї сходить благодать Божа. Таку воду називали Великою Агіасмою, тобто, великою святинею. Християни використовували її для окроплення домівок від усього лихого".
— Як сьогодні відбувається освячення домівок?
— Інформацію про те, коли священик здійснюватиме візити до вірян, оголошують у храмі, у великих містах частіше існує практика записуватись наперед для душпастирського благословення йорданською водою.
У домі, де здійснюють обряд, часто на стіл в одній з кімнат ставлять ікону, запалюють свічку, у деяких регіонах кладуть ще й хліб. Священик читає тропар: "В Йордані хрестився, Ти, Господи..." Може промовити також спеціальну молитву на освячення дому. Добре, коли в цьому маленькому богослужінні разом із священиком бере участь вся родина.
Під час душпастирського візиту священик також цікавиться життям вірян, може допомогти настановою.
— А чи можна освятити оселю пізніше — наприклад, якщо триває ремонт чи мешканці кудись виїхали?
— Звісно. У "Требнику" існує Чин освячення помешкання, який може звершуватись у будь-яку пору. Але це вже не вважається благословенням Йорданською водою.
— За окроплення домівок слід платити кошти?
— Будь-яка грошова пожертва — добровільна. Священик не може встановлювати якусь суму чи вимагати кошти. Якщо людина хоче пожертвувати гроші церкві — то робить це.
