Як Церкви ставляться до політичної агітації священиків?
"Політична агітація священнослужителям Православної Церкви України категорично заборонена за будь-яких умов, — каже в коментарі газеті Експрес о. Іван Сидор, представник прес-служби ПЦУ, кандидат наук з богослов'я, викладач Київської православної богословської академії".
"Ще у 2014 році в УГКЦ видали спеціальну Інструкцію про поведінку священнослужителів УГКЦ під час політичних виборчих кампаній, — нагадує митрофорний протоієрей Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ. — Вона чітко визначає, що отцям "забороняється здійснювати пряму агітацію за кандидата, партію чи політичний блок". Пряма агітація — це коли проповідник називає ім’я особи чи політсилу, і закликає віддати за неї голос. Так само не дозволяється розповсюджувати в храмі чи на церковному подвір’ї жодні агітматеріали. Священики не можуть відвідувати передвиборчі заходи, які організовують кандидати чи політичні сили".
— Якщо кандидат пожертвував щось для храму, і отець йому дякує за це привселюдно — чи розцінює це Церква як агітацію?
прот. Олекса:
— Це — непряма агітація. Пожертва дається "на Боже", тому не треба чекати похвали чи подяки від людей, а тільки від Господа.
— А чи може священик у храмі молитись за політика?
прот. Олекса:
— Звичайно, як і за будь-яку людину. Але, відповідно до норм, згадується лише ім’я особи, без прізвища.
— Як карають священнослужителів за агітацію у виборчому процесі?
о. Іван:
— Єпархіальний архиєрей може викликати священика до себе на бесіду, отцю можуть заборонити, наприклад, носити хрест з прикрасами чи навіть позбавити сану.
прот. Олекса:
— В УГКЦ можуть бути застосовані церковні кари — від бесіди, тимчасової заборони в служінні до позбавлення сану.
— Якщо люди стали свідками агітації з боку священика, куди слід звернутись?
прот. Олекса:
— Про таку поведінку отця слід повідомити єпархіальне управління, до якого належить парафія.
