Пострадянський синдром? Чому українці не люблять платити податки

За кордоном несплата податків засуджується суспільством, а в нас цим часто вихваляються, кажуть експерти.

Фото financoff.com
Фото financoff.com

За підрахунками спеціалістів, щорічно через несплату чи неповну сплату податків державний бюджет недораховується приблизно 300 мільярдів гривень. Усвідомлюєте масштаб цієї цифри? Звідси й можна зробити висновок, що українці не люблять платити податки.

Як свідчать підсумки кампанії декларування, навіть чимало відомих українців можуть бути запідозрені в тому, що недобросовісно сплачують податки. Про це заявив в.о. заступника голови ДФС Євген Бамбізов. Йдеться, зокрема, про Анну Сєдокову, Ані Лорак, DZIDZIO, Камалію, Андрія Хливнюка (фронтмена групи “Бумбокс”), Позитива (з гурту “Время и Стекло”), Марію Яремчук, Амадора Лопеса, MARUV, Tayanna, Олександру Зарицьку (вокалістку гурту KAZKA), Василя Ломаченка, Еліну Світоліну, Олександра Усика.

Вони вказують у деклараціях відсутність доходів чи зовсім незначні суми заробітків, хоча гонорари за виступи зазвичай варіюються від 5 до 50 тисяч доларів.

Чому ж українці так неохоче сплачують податки? Говоримо про це з доктором психологічних наук Вадимом Васютинським, головою Українського товариства економічних свобод Мар’яном Заблоцьким, експертом РПР Володимиром Дубровським та виконавчим директором CASE-Ukraine Дмитром Боярчуком.

— Ігнорування сплати податків часто виправдовують тим, що “всі крадуть” — і чиновники, і олігархи. Мовляв, чому ж тоді я повинен поповнювати державну скарбницю?

В. Васютинський:

— Для нашого суспільства характерний високий рівень недовіри до влади. Мовляв, сплачу чесно податки — а ці гроші витратять на бозна-що.

Наприклад, не на ремонт доріг, що вкрай потрібний, а, скажімо, на побудову фонтана.

На мою думку, тут ще й спрацьовує пострадянський синдром. У СРСР проблем із податками не було, бо держава все тримала у своїх руках, контролювала, платила людям невеличкі зарплати, вираховувала із зарплати символічні податки. Пересічна людина бачила, що, незалежно від особистої праці, держава десь бере гроші. І вважала, що це її обов’язок — забезпечити людям хороші школи, лікарні, дороги. Соціалізм зробив людей у цьому плані пасивними, безвідповідальними.

У Маргарет Тетчер є чудовий вислів: “У держави немає своїх грошей, у держави є гроші платників податків”. А радянська система створила нам ілюзію, що держава має якісь гроші, що десь є велика тумбочка, з якої їх тягнуть... Але ж у цю тумбочку саме ми маємо покласти гроші, щоб потім із неї брати!

У держави немає своїх грошей, у держави є гроші платників податків.

— Така пасивність стосується усіх пострадянських країн?

— Так. Якщо порівняти країни Східної і Західної Європи, то можна побачити певні відмінності у ставленні доподатків. Ті люди, які більше зазнали радянського впливу, увесь час нарікають, що в них високі податки, домагаються їх зниження. Натомість у Швейцарії свого часу провели референдум, на якому люди відмовилися від зниження податків, бо вони розуміють, що високі податки — це запорука їхнього добробуту.

— Отже, рівень податкової культури за кордоном вищий, ніж в Україні? Правильно?

В. Дубровський:

— Маєте рацію. Бо там держава не сприймається як якась хижацька структура, створена для того, аби забезпечувати доходи верхівці. В Європі демократія проростала знизу, люди вважають, що контролюють державу, вони їй довіряють.

Тому там дещо інше ставлення як до сплати своїх особистих податків, так і до сплати податків іншими.

Наприклад, у Німеччині нормальним явищем вважається донести на сусідів, якщо виявиться, що ті не сплачують податків. Громадяни європейських країн сприймають таких осіб як халявщиків, що потрапили на дружню вечірку, на яку всі скидалися, а вони — ні.

В. Васютинський:

— За кордоном несплата податків засуджується суспільством, а в нас цим часто вихваляються. Мовляв, от який я молодець, з мене хотіли взяти стільки-то, а я зумів заплатити менше.

М. Заблоцький:

— Цікаво, що в деяких арабських державах взагалі немає податків, це пов’язано з мусульманською релігією. Але там багаті люди активно займаються благодійністю.

— Можливо, у нас зависокі податки? Тому їх і не платять?

В. Дубровський:

— Це теж відіграє немалу роль. В Україні є проблеми зі сплатою податку на працю (ЄСВ), бо він доволі високий. На зарплату нараховують 22% ЄСВ, який сплачують роботодавці, а ще з неї відраховують 18% прибуткового податку та 1,5% військового збору. Тобто прямі податки із зарплати становлять аж 41,5%. Менший податок люди сплачують краще. У 2016 році в Україні ставку ЄСВ знизили з майже 35% до 22% — і вже у перший рік відбулася значна детінізація, офіційні зарплати зросли.

Д. Боярчук:

— А я вважаю, що річ не в розмірах податків, а в тому, що немає єдиних правил гри. Одні зобов’язані сплачувати податки повністю, іншим дають податкові преференції. Це демотивує перших, змушує шукати шляхи ухилення.

В. Васютинський:

— Загалом у нас люди легше жертвують гроші на якусь певну справу — на школу, лікарню, дорогу, армію. Бо тоді громадяни бачать конкретний результат, почуваються благодійниками. А коли людина сплачує податки, не розуміючи, куди йдуть ці гроші, — це психологічно менш привабливо.

Радимо прочитати про те, чому мешканці різних областей платитимуть по-різному за блакитне паливо

Найважливіше

24.08.2019
:
Актуальне

"Для кроликів, хом'ячків, шиншил +25 С - вже критична межа".

24.08
Думка
Олександр Ірванець, письменник

Ровесникам Незалежності сповнюється 28 років. Вони не були ні піонерами, ні комсомольцями, ні навіть - уявіть собі - жовтенятами! Але чому, в розмовній мові вони часто називають українську національну валюту гривню - рублем?

24.08
Думка
Андрій Курков, письменник

Ми часто вважаємо, що майбутнє нашої країни залежить від США і від Росії, забуваючи, що перш за все Незалежність України і нині, і в майбутньому залежить від нас.

24.08
показати більше