Оресту — 40, і він дуже хоче новий автомобіль, пише газета Експрес. Тож звертається до батьків — "Купіть, я ж ваш син". Оксані — 27, і вона з подругами мріє поїхати на море: "Мамо, тату, дайте грошей!". Утім і Орест, і Оксана — дорослі люди, які мають усі можливості самостійно заробляти. Однак вони звикли, що батьки з дитинства потурають їхнім забаганкам.
"У розвинених країнах світу вважається, що людина після 18 років має стати фінансово самостійною, влаштуватися на роботу, щоби оплачувати свої потреби, — каже Ірина Петрова, членкиня правління Асоціації психологів України. — Там батьки — це моральна підтримка, а не фінансова. У нас же люди намагаються давати своїм дітям усе, що в їх силах. Відтак потім дуже часто діти вважають фінансову підтримку обов’язком тата й мами”.
— Як виховувати дитину, щоб не сформувати таке сприйняття?
— Доньку чи сина треба змалку вчити, як поводитися з грішми. Як це робити? Оптимально давати дитині кишенькові гроші раз на тиждень. Тоді вона зможе навчитися розподіляти кошти самостійно. Дитина має знати: якщо сьогодні вона витратить гроші на дорогу цукерку, то завтра їй не вистачить на печиво. Вона має збагнути, що фінанси можуть закінчуватися, тому використовувати їх треба раціонально.
— А як поводитися з дитиною-студентом? Як не пригріти до батьківського гаманця?
— Якщо дитина вчиться на стаціонарі, то фінансова допомога їй потрібна. Але що входить у цю допомогу? Гроші на їжу, в разі потреби — оренду житла, необхідний одяг. Про все інше дитина має дбати сама. Приміром, якщо у вашого сина з’явилася дівчина і він запрошує її на побачення у дорогий ресторан, то мусить сам подумати, де дістати гроші на сплату рахунку.
— Але як відмовити у проханні своїй рідній дитині?
— Легко! Зрозумійте, ви не станете хорошими батьками, якщо перетворитеся на банкомат. Ви не житимете вічно, вашому чаду треба буде існувати без вас. Тож слід адаптовувати дитину до робочих реалій з юності.
Завдання батьків — дати синові чи доньці до 18 років впевненість, що вони впораються із будь-яким завданням, якщо постараються. Так діти легко й успішно вилетять із сімейного гніздечка, щоб довести самим собі, що вони на щось здатні.
— А що робити, якщо, наприклад, 40-річний син приходить до батьків із вимогою купити йому авто?
— Така поведінка сина — це промах батьків у його вихованні. Ви показали дитині, що так можна. Тому син так і вчиняє. Не потурайте його забаганкам. Скажіть, що ви готові допомогти йому знайти гроші, підшукати роботу, наприклад. Поговоріть з дитиною, поясніть, що треба вміти забезпечувати себе самостійно.
