Ще навесні стало відомо, що в рамках реалізації проекту "Нова українська школа" всі першокласники безплатно отримають набір конструктурів "Лего", пише газета "Експрес". Йдеться про пакетики з шістьма кольоровими цеглинками, вартість яких — 11 гривень. Як шість цеглинок мають допомогти першокласникам у всебічному розвитку? Чому саме "Лего", а не будь-який інший виробник аналогічної продукції? І як завдяки цій ініціативі Міністерства освіти бюджет недоотримав понад три мільйони гривень?
20 березня 2018 року Міністерство освіти та науки України уклало з данським благодійним фондом The Lego Fundation Меморандум про взаєморозуміння. І оголосило: на уроках наші діти зможуть бавитися якісними іграшками, які через свою чималу вартість не кожній сім'ї по кишені, причому — абсолютно задармо.
Нещодавно дітям почали роздавати обіцяні конструктори. Малесенькі пакетики з шістьма кольоровими цеглинками "Лего", вартість яких — аж 11 гривень. Усе це виглядало як невдалий жарт. Невже оці шість детальок — і є гучно розпіарені пані Гриневич суперконструктори? І що ж насправді стоїть за виявом такої щедрості виробника іграшок до українських дітей?
За умовами меморандуму, The Lego Fundation узяв на себе зобов’язання передати безплатно Міністерству ігрові набори "Лего" у кількості, потрібній для забезпечення ними всіх перших класів державних і комунальних закладів середньої освіти на території України. Також данці мали організувати навчання тренерів, які готуватимуть українських вчителів перших класів. В обмін на це українське міністерство пообіцяло сприяти у залученні органів влади та її службовців до ввезення, розмитнення, підготовки необхідних документів, а також дистрибуції ігрових наборів "Лего" по всіх державних і комунальних школах країни.
На перший погляд — справедливий обмін. Однак скидається на те, що загальні фрази з тексту меморандуму — лише прикриття для реалізації сумнівного експерименту над сотнями тисяч учнів, який вирішили провести представники одного з найбільших світових виробників дитячих іграшок разом з українським міністерством.
Ігрові набори "Лего" роздали для використання в навчальному процесі перших класів усіх українських державних і комунальних шкіл. А Міністерство освіти затвердило та запровадило спеціальні навчальні методики під назвами "Шість цеглинок в освітньому просторі школи" і "Гра по-новому, навчання по-іншому", які підготували фахівці "Лего".
Зрозуміло, що істотною умовою застосування цих методик є використання ігрових елементів єдиного виробника — компанії "Лего". Без альтернатив. Така собі монополія.
У системі Міністерства є спеціальні наукові інституції, що розробляють і перевіряють навчальні методики — їхню якість, ефективність. Погоджуючи "Шість цеглинок" та "Гру по-новому", вони, схоже, недооцінили рівень розвитку українських першокласників. Бо чи підходять описані ігрові заняття та вправи з шістьма кубиками для шести- чи семирічок?..
Наприклад, зміст групової гри "Будуємо куб" або "Сортуємо–складаємо за кольорами" — скріплення шести цеглинок і їх групування за кольорами. Учителям рекомендують ставити дітям такі питання: "Якого кольору ваша цеглинка?" або "Скільки штирів має кожна цеглинка?" А у грі "Підступна вежа" діти кладуть цеглинки одна на одну вузьким боком... І на подібних вправах побудована вся методика.
"У європейських країнах у школах перевага надається ігровим формам роботи з першокласниками. Йдеться про дидактичні або дослідницькі ігри, творчі заняття, — коментує Микола Скиба, експерт з освіти Українського інституту майбутнього. — А використання одного дуже простого типу конструктора — незрозуміло, яка з цього користь.
Насторожує, що саме "Лего" має обов'язково використовуватися у всіх школах під час навчального процесу. Чому винятково цей конструктор? Адже існують й інші. Дивна ситуація...".
Вчителі як рекламні агенти
Улітку Міністерство організувало обов’язкове навчання на базі державних інститутів освіти для 3500 педагогів. Проводили заняття тренери The Lego Fundation, що мали забезпечити "якісну і грунтовну перепідготовку" вчителів. Тож упродовж літа вчителів перших класів навчали методиці "Лего" на "курсах підвищення кваліфікації".
Реальна картина така: виробник іграшок розробив навчальну методику для рівня вихованців дитсадка, суть якої — складання шісти цеглинок у різних варіантах. А Міністерство освіти змусило вчителів навчати першачків цих примітивни ігор. Мовляв, "методи ігрового та діяльнісного навчання з використанням ігрових наборів "Лего" сприяють всебічному розвитку дитини та спрямовані на розвиток важливих компетентностей".
Мотиви виробника "Лего" цілком зрозумілі — витративши мінімальні кошти, з використанням адміністративних ресурсів та засобів Міністерства освіти величезної країни було проведено масштабну рекламну кампанію виробника іграшок. А рекламними агентами виступили тисячі вчителів на чолі зі самою міністеркою освіти пані Гриневич.
Ця реклама охопила всіх без винятку потенційних споживачів іграшок "Лего" відповідної вікової групи. І від неї неможливо ухилитись або пропустити -- адже її демонструють вчителі на уроках кожного дня протягом навчального року! Дуже ймовірно, що батькам слід готуватися до витрат: шести цеглинок мало, діти проситимуть докупити ще і ще.
Чому "Лего" було зацікавлене в роздачі пластмасових деталей саме серед школярів, хоча їхня методика спрямована на дітей дошкільного віку? Усе просто: садочки відвідує значно менше дітей. А шкільна освіта в Україні загальнообов’язкова й охоплює майже 100% населення.
Важливо: конструктори не дарують дітям, вони залишаються на балансі школи, що дасть можливість безперервно рекламувати "Лего" і серед першачків, які підуть до школи в наступні роки.
Класична корупція
Як пояснити таке масштабне рекламування і просування продукції одного виробника за допомогою державної системи освіти? Схоже, данці уміють переконувати!
Ось факти: чиновники Міністерства, в тому числі й Лілія Гриневич, за останні роки щонайменше чотири рази відвідували у Данії промоційні заходи, організовані The Lego Fundation, і такі відвідини повністю оплачувала ця організація.
У результаті Міністерство освіти підписало згаданий Меморандум, а також нормативні акти з метою його реалізації.
А тепер — дуже важлива деталь. У розумінні Закону України про запобігання корупції, оплата поїздок або проживання чиновника, що приймає рішення в інтересах дарувальника, вважається вчиненою в умовах реального конфлікту інтересів і заборонена.
Звісно, що можна дискутувати про формальну розділеність компанії-виробника "Лего" і The Lego Fundation, однак їхні цілі тотожні —популяризація і, в кінцевому підсумку, збільшення продажу іграшок цього бренда у світі. Отож, в описаній ситуації наявні усі ознаки корупційного правопорушення. Виникає питання — чи дасть Національна комісія із запобігання корупції належну правову оцінку діям очільниці та чиновників Міністерства?
Але й це ще не все
Міністерство за рахунок коштів платників податків створило для The Lego Fundation ідеальні фінансові умови для імпорту в Україну десятків тисяч наборів пластмасових іграшок.
У червні 2018 року Міністерство освіти й науки офіційно звернулося до Мінсоцполітики з клопотанням про визнання усіх вантажів конструкторів "Лего" гуманітарною допомогою. А цей статус передбачає повне звільнення від усіх митних платежів при ввезенні на територію України. Що цікаво, отримувачем такої "гуманітарної допомоги" замість представників "Лего" в Україні стало саме Міністерство освіти та науки. Для чого це зробили?
Якщо порахувати, що ринкова вартість усіх завезених ігрових наборів становить орієнтовно 3,75 мільйона данських крон (16,4 мільйон гривень), то якби Міністерство не допомогало з оформленням документів, лише на сплату ПДВ The Lego Fundation мало б віддати в бюджет приблизно 3,28 мільйона гривень. Істотна економія для данців — і в той же час відчутна втрата для українського бюджету, організована руками українських міністрів Реви та Гриневич.
Не варто забувати й про використання безплатної праці українських вчителів для популяризації "Лего".
Аплодисменти "благодійникам"!
"Звичайно, для виробників "Лего" така нібито благодійність — дуже вдалий рекламний хід, — констатує Микола Скиба. — Це безпрецедентний випадок із залученням до реклами такої великої аудиторії. Бренд "Лего" відтепер буде ще більш впізнаваним, і купуватимуть ці конструктори частіше".
Маркетологам компанії "Лего" в цій ситуації можна лише поаплодувати. Вони й самі пишаються: на офіційному сайті The Lego Fundation укладений з українським МОН Меморандум визнаний одним із головних досягнень цієї організації за всю її історію. І дійсно, важко собі уявити ситуацію, щоб міністерство освіти країни погодилось просувати іграшки одного виробника в державних школах... І це все — за якихось "шість цеглинок".
