Що не так із нашим ЗНО? Дискусія освітніх експертів

Тести, відповіді на які можна вгадати, - це вчорашній день, переконують фахівці. Підсумкове випробування для школярів має бути абсолютно іншим.

Фото Ярослава Станчака
Фото Ярослава Станчака

Днями на сайті Президента з’явилася петиція про спрощення завдань ЗНО. Її автор переконаний, що скласти ці іспити без репетиторів та додаткової літератури неможливо. Отже, діти батьків, у яких дохід нижчий за середній, до престижних вишів не потраплять. Чимало фахівців переконують: ЗНО не дає повної картини знань абітурієнта. Тож час на зміни.

Про плюси та мінуси нинішньої системи ЗНО дискутуємо з експертом із освітніх питань Володимиром Бєлим, директором аналітичного центру CEDOS Єгором Стадним, Ігорем Лікарчуком, екс-керівником Українського центру оцінювання якості освіти, та Віктором Громовим, директором Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти.

— Які основні хиби ЗНО?

— Воно несучасне, адже спинилося у розвитку (технологія та зміст) на рівні 2008 — 2009 років, — каже в коментарі газеті "Експрес" Ігор Лікарчук. — Завдання на пошук однієї чи кількох правильних відповідей — анахронізм, система для вгадування. А їх у тестах українського ЗНО — до 90%. Укладачі тестів, щоби не повторюватися, вишукують у підручниках малозначущі факти, події й формують із них завдання. А це не відображає рівня знань і вміння їх застосовувати. Запитань із вибором однієї чи двох правильних відповідей має бути не більше як 10%.

— Поясніть докладніше, чому завдання такого типу — це погано?

В. Громовий:

— ЗНО має показувати спроможність людини навчатися далі в університеті, а не здатність запам’ятовувати часто непотрібну інформацію, яку за три секунди можна знайти в гаджеті. Абітурієнт має володіти іншими компетентностями — креативністю, вмінням розв’язувати проблеми, критично мислити.

В. Бєлий:

— Через те що частина тестових завдань передбачає варіанти відповідей, які можна вгадати, часто прохідний бал “склав/не склав” дуже мало відрізняється від показника сліпого вибору.

У ЗНО має бути більше завдань на логіку, мислення. У Польщі пробували запровадити такий же дешевий варіант, як у нас, щоби результати перевіряв переважно комп’ютер. Тоді на вулиці вийшли старшокласники, їхні батьки та вчителі. Уряд пішов їм на поступки, запровадив таке ЗНО (матура), де всі відповіді перевіряють фахівці, а не машина. Причому кожне завдання — три незалежні один від одного вчителі!

— Які ще проблеми в нашого ЗНО?

В. Громовий:

— У багатьох школах в одинадцятому класі практично немає навчального процесу. Усі готуються до тестів із репетиторами. Якщо вчитель фізики знає, що більшість дітей його предмет не складатиме, він відпускає їх до репетиторів з англійської чи української.

Ми вдаємо, що нічого не відбувається, що немає деградації школи. Тоді взагалі скасуймо уроки в одинадцятих класах, залишімо лише ті курси за вибір, які відповідають обраному предмету ЗНО.

До речі, в Азербайджані, де запровадили ЗНО ще у 1992 році, вже зрозуміли, що воно віджило своє, і активно шукають нову систему оцінювання.

— Виділення більшої суми на ЗНО могло би розв’язати проблему?

Є. Стадний:

— Якщо держава виділить більше грошей на ЗНО, то можна буде ввести у нього більше відкритих запитань, відповіді на які перевірятиме не комп’ютер, а людина.

Та доки не зміниться шкільна програма, доки у школі оцінюватимуть більше заучування, а не логічне мислення, застосування здобутих знань, доти матимемо ЗНО у нинішній формі.

В. Громовий:

— ЗНО не має бути священною коровою. Слід запроваджувати освітні інновації. Мені, наприклад, імпонує практика Ізраїлю, де абітурієнти проходять психометричний тест, що перевіряє спроможність людини здобувати вищу освіту.

— I все?

— Так, цього цілком досить. Нині до вишів ми беремо майже всіх, фільтрації немає. В Україні 80% випускників шкіл стають студентами, а у Німеччині — лише 40%.

В. Бєлий:

— Наше ЗНО спрощене не випадково. На мою думку, негативну роль тут відіграло освітнє лобі, керівники вишів, яким за всяку ціну потрібні студенти. У нас величезна кількість вишів — понад 660, а у Франції, приміром, лише близько 80 університетів. В Україні вища освіта стала таким собі конвеєром.

При цьому прихильників повернення до старої схеми вступу у виші в Україні багато, включаючи 90% ректорів. Вони не зацікавлені у незалежній формі оцінювання. На мою думку, ЗНО потрібно вдосконалювати, а не скасовувати.

Найважливіше

18.03.2019
:
Історія
Фото gdb.rferl.org

"Я змушена продавати речі з хати, щоб купити хліба й ліків!" - писала у листі до батьків Леся Українка.

18.03
Актуальне

Шведські науковці довели, що пращурами європейців є вихідці з території сучасної України. Ким вони були та чого навчили шведів?

18.03
показати більше