Днями на сайті Президента з’явилася петиція про спрощення завдань ЗНО. Її автор переконаний, що скласти ці іспити без репетиторів та додаткової літератури неможливо. Отже, діти батьків, у яких дохід нижчий за середній, до престижних вишів не потраплять. Чимало фахівців переконують: ЗНО не дає повної картини знань абітурієнта. Тож час на зміни.
Про плюси та мінуси нинішньої системи ЗНО дискутуємо з експертом із освітніх питань Володимиром Бєлим, директором аналітичного центру CEDOS Єгором Стадним, Ігорем Лікарчуком, екс-керівником Українського центру оцінювання якості освіти, та Віктором Громовим, директором Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти.
— Які основні хиби ЗНО?
— Воно несучасне, адже спинилося у розвитку (технологія та зміст) на рівні 2008 — 2009 років, — каже в коментарі газеті "Експрес" Ігор Лікарчук. — Завдання на пошук однієї чи кількох правильних відповідей — анахронізм, система для вгадування. А їх у тестах українського ЗНО — до 90%. Укладачі тестів, щоби не повторюватися, вишукують у підручниках малозначущі факти, події й формують із них завдання. А це не відображає рівня знань і вміння їх застосовувати. Запитань із вибором однієї чи двох правильних відповідей має бути не більше як 10%.
— Поясніть докладніше, чому завдання такого типу — це погано?
В. Громовий:
— ЗНО має показувати спроможність людини навчатися далі в університеті, а не здатність запам’ятовувати часто непотрібну інформацію, яку за три секунди можна знайти в гаджеті. Абітурієнт має володіти іншими компетентностями — креативністю, вмінням розв’язувати проблеми, критично мислити.
В. Бєлий:
— Через те що частина тестових завдань передбачає варіанти відповідей, які можна вгадати, часто прохідний бал “склав/не склав” дуже мало відрізняється від показника сліпого вибору.
У ЗНО має бути більше завдань на логіку, мислення. У Польщі пробували запровадити такий же дешевий варіант, як у нас, щоби результати перевіряв переважно комп’ютер. Тоді на вулиці вийшли старшокласники, їхні батьки та вчителі. Уряд пішов їм на поступки, запровадив таке ЗНО (матура), де всі відповіді перевіряють фахівці, а не машина. Причому кожне завдання — три незалежні один від одного вчителі!
— Які ще проблеми в нашого ЗНО?
В. Громовий:
— У багатьох школах в одинадцятому класі практично немає навчального процесу. Усі готуються до тестів із репетиторами. Якщо вчитель фізики знає, що більшість дітей його предмет не складатиме, він відпускає їх до репетиторів з англійської чи української.
Ми вдаємо, що нічого не відбувається, що немає деградації школи. Тоді взагалі скасуймо уроки в одинадцятих класах, залишімо лише ті курси за вибір, які відповідають обраному предмету ЗНО.
До речі, в Азербайджані, де запровадили ЗНО ще у 1992 році, вже зрозуміли, що воно віджило своє, і активно шукають нову систему оцінювання.
— Виділення більшої суми на ЗНО могло би розв’язати проблему?
Є. Стадний:
— Якщо держава виділить більше грошей на ЗНО, то можна буде ввести у нього більше відкритих запитань, відповіді на які перевірятиме не комп’ютер, а людина.
Та доки не зміниться шкільна програма, доки у школі оцінюватимуть більше заучування, а не логічне мислення, застосування здобутих знань, доти матимемо ЗНО у нинішній формі.
В. Громовий:
— ЗНО не має бути священною коровою. Слід запроваджувати освітні інновації. Мені, наприклад, імпонує практика Ізраїлю, де абітурієнти проходять психометричний тест, що перевіряє спроможність людини здобувати вищу освіту.
— I все?
— Так, цього цілком досить. Нині до вишів ми беремо майже всіх, фільтрації немає. В Україні 80% випускників шкіл стають студентами, а у Німеччині — лише 40%.
В. Бєлий:
— Наше ЗНО спрощене не випадково. На мою думку, негативну роль тут відіграло освітнє лобі, керівники вишів, яким за всяку ціну потрібні студенти. У нас величезна кількість вишів — понад 660, а у Франції, приміром, лише близько 80 університетів. В Україні вища освіта стала таким собі конвеєром.
При цьому прихильників повернення до старої схеми вступу у виші в Україні багато, включаючи 90% ректорів. Вони не зацікавлені у незалежній формі оцінювання. На мою думку, ЗНО потрібно вдосконалювати, а не скасовувати.
