21 травня випускники шостого року навчання медичних вишів склали екзамен із професійно орієнтованих дисциплін. Після цього під стінами МОЗ відбулося декілька акцій протесту.
А нещодавно на сайті “Офіційного інтернет-представництва Президента України” з’явилася петиція “Про відміну тестового екзамену КРОК-2 для студентів медиків”.
— Що саме обурило студентів?
— Цьогорічні завдання значно відрізнялися від тестів минулих років. Наприклад, з’явилося багато питань про вакцинацію. Ми ж цього не вчили конкретно, розглядали лише побіжно, — розповідає 23-річна Оксана, випускниця Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. — Обсяг завдань вражав, порівняно з минулим роком збільшився на чотири сторінки формату А4! А часу нам не додали. Ми не встигали перечитати це все, не те, що обдумати.
— Протестувальники обурені, що у КРОК-2 були питання, які не входили до програми, — пояснює Єгор Стадний, експерт аналітичного центру “CEDOS”. — Студенти звикли, що половину питань вони знаходять у мережі чи спеціальних буклетах і просто заучують. Цього року рівень складності був підвищений, із 200 питань лише 60 були такі, що траплялися в базах із минулих років.
— Декілька питань були перекладені з буклетів американського екзамену STEP, — додає Анастасія Петренко, президентка ГО “Українська медична студентська асоціація”. — Ці завдання були значно більші за звичні. У них було описано стан пацієнта, весь перебіг хвороби, сімейний анамнез і чимало інших подробиць. Багато хто не вміє працювати з такими тестами й виділяти в них найголовніше. Таких завдань було приблизно 15 — 20 із 200.
Тести про вакцинацію та профілактичну медицину для студентів також виявилися надто складними. Однак насправді вони не містять інформації, якої ми не вивчали б. Крім того, Центр тестування заздалегідь подав вишам інформацію, що такі тести додано.
— Фахівці кажуть, що ліцензійний іспит КРОК потребує реформування. Чому?
А. Петренко:
— Найперше — бази КРОК мають бути закритими. Тепер більшість запитань, що будуть на іспиті, є у відкритому доступі. Досить завчити відповіді — і складеш.
Є. Стадний:
— Уявіть собі, до 2018 року іспит оплачували напряму університети. А це — конфлікт інтересів! І так було 19 років. Процедура його проведення й досі непрозора.
Ще одна проблема в тому, що викладачі змушені укладати ці тести безплатно. Тому вони і є відповідної якості. У світі цей кваліфікаційний іспит передбачає значне фінансування роботи над тестами, забезпечення секретності, захищеності й прозорості проведення.
Реформування вже стартувало. Заплановано введення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). У червні студенти-медики вперше його складатимуть. Він передбачатиме реформований КРОК, англійську мову професійного спрямування, клінічний іспит ОСКІ (OSCE), а також IFOM. Це іспит із міжнародних основ медицини, що розробляється однією з найавторитетніших у світі атестаційних рад — Національною радою медичних екзаменаторів США.
— А чому ми маємо орієнтуватися на США?
— У наукових медичних відкриттях ми значно поступаємося американським університетам і дослідницьким центрам. Нині вони передові у цій галузі. А в нас уже застарілі знання, навчальні програми, підручники. Кожен із нас хоче мати професійного лікаря. Наприклад, коли я захворів на пневмонію, лікарка запропонувала мені лікування за американським протоколом. Мовляв, воно дієвіше. Медик має постійно вчитися і розвиватися.
— Наскільки американські іспити складніші за КРОК?
А. Петренко:
— Американські тести зберігаються у закритих базах. Вони довгі й заплутані. На виконання кожного завдання — лише півтори хвилини. І всі базуються на найсучасніших методах лікування та діагностики. А у нас і справді такого не вчать...
Радимо до вашої уваги також текст про те, як у львівському виші студентів навчатимуть лікувати людей за допомогою тварин.
