"Частина православних автокефалій виникли вже давно (Константинопольський, Олександрійський, Антіохійський, Єрусалимський патріархати), а деякі існують віднедавна, — розповідає в коментарі газеті Експрес Дмитро Горєвой, релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки. — Томоси є у Церков, які ще доволі молоді й з'явилися внаслідок відокремлення від Константинополя. До прикладу, Кіпрська Церква — одна з найдавніших помісних Церков Сходу (з 431 року — автокефальна архиєпископія, яка утворилася з єпархії Антіохійської Церкви), Томосу не має.
Російська Православна Церква отримала свою автокефалію від Константинопольського патріархату. Томос після надання статусу патріархії РПЦ у кінці XVI століття не вручали, бо у цей час такі документи ще не видавалися.
Грузинська Православна Церква отримала незалежність від Антіохійської Церкви ще у IV столітті. Можливо, їй надавався якийсь відповідний документ про автокефалію, але він не зберігся. Проте, коли у 1990 році Грузія здобула політичну незалежність, Константинопольський патріарх надав Грузинській Церкві Томос, який не встановлював автокефалію, але визнавав її".
З якого часу існує практика надавати томоси про автокефалію? Чи Томос може надати лише Константинопольський патріархат? Відповіді на ці питання — у новому номері газети Експрес.
